В Україні стрімко дорожчає хліб

Про це розповіли оглядачка інформаційно-аналітичного центру "Агро Перспектива" Лариса Гук та аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Максим Гопка в ефірі "Українського радіо". Так, пшениця та борошно у 2024 році подорожчали майже на 100%, що позначилося і на ціні хліба.При цьому Держстат повідомляє, що подорожчання хліба було не таким серйозним. Але ця статистика, за словами Гука, не повною мірою відображає реальність."Якщо брати статистику, то хліб подорожчав на 20%. Але в статистиці ми бачимо лише три позиції: хліб пшеничний з борошна вищого ґатунку, хліб із борошна першого ґатунку та батон. Але хлібна поличка в магазині набагато різноманітніша з погляду асортименту. брати столицю, то 1 кг кілограм свіжоспеченого хліба з пекарень при великих супермаркетах наразі – 100-114 грн. Багет вагою 300 г на початку минулого року коштував близько 20 грн, а зараз 35 грн. І це не 20%", – пояснила спеціалістка.Багато в чому така динаміка пов'язана саме із вартістю сировини. Для порівняння, за тонну пшениці у 2023 році коштувала в середньому 3500-4500 грн, а вже у 2024–му – 8000-10 000 грн.Однак, як додав Гопка, кінцева ціна на хліб в Україні залежить не лише від вартості сировини, а й від низки інших чинників. Зокрема це ситуація на світових ринках, витрати на електроенергію тощо. "Десь 7-9 млн тонн – споживання пшениці на внутрішньому ринку. Ціна дійсно залежить і від експортної потужності, і від внутрішньої переробки", – зазначив він.Гопка нагадав, що на початку повномасштабного вторгнення РФ логістичні шляхи були перекриті, Україна не могла продавати зерно у звичних обсягах. У результаті всередині країни пропозиція виявилася вищою, ніж попит."На сьогоднішній день ми маємо більш менш активну логістику, що змогло підняти ціни на внутрішньому ринку, і це підвищує вартість сировини для переробних комплексів. Наприклад, для того щоб закупити сировину для переробки в борошно, ми орієнтуємося на внутрішні ціни, які складаються від виробника. Збільшення ціни на сировинну пшеницю існує, воно залежить ще й від експортних потужностей. Інший фактор – переробка сировини, на яку закладається додана вартість та додаткові витрати у вигляді електроенергії, логістичних моментів тощо. Все це впливає на формування ціни кінцевого споживача", – пояснив фахівець.За його словами, ціни на хліб зросли, але не так критично, що треба фіксувати ціну на державному рівні. "Ціна продукту зростає постійно... Ціна макаронів рік тому становила 25-30 грн, а зараз 30-35 грн. Хліб пшеничний коштував 32 грн, а зараз 38-40 грн. Тобто ціни підросли, але не так критично, що треба фіксувати ціну на цей вид продукту. Дотація виробника чи споживача може запустити неконтрольовану інфляцію", – наголосив Гопка."Якщо йти таким шляхом (фіксації цін. – Ред.), то потрібно проводити дотаційні процеси або для виробників та переробників, або для кінцевих споживачів. Коли ми фіксуємо ціну на пшеницю на найближчий рік, виробник хліба чи макаронів має чимось перекривати різницю , якщо ринкова ціна зростатиме. На сьогоднішній день ці втрати не за рахунок чого покривати, це не закладено в бюджеті. Отже, фіксування ціни буде скоріше негативним фактором", – резюмував аналітик.