Валютна пастка для українців за кордоном: чому ліміти НБУ 2022 року стали проблемою у 2026-му
Понад чотири роки українська фінансова система функціонує в режимі особливого періоду, регульованого Постановою Правління НБУ № 18 від 24 лютого 2022 року. Попри поступову лібералізацію для бізнесу та оборонного сектору, обмеження для фізичних осіб, які перебувають за кордоном, залишаються одними з найсуворіших.
Мільйони українців за кордоном продовжують працювати на українську економіку, сплачуючи податки до бюджету. Проте вони залишаються заручниками валютних обмежень, запроваджених у перші дні повномасштабного вторгнення. Та чи відповідають ліміти чотирирічної давнини реаліям цін на житло та продукти в Європі у 2026 році?
Карткові розрахунки
Для більшості українців, які після початку повномасштабної війни проживають або працюють за кордоном, основним платіжним інструментом залишаються гривневі банківські картки, на які вони отримують заробітну плату чи інші доходи з України. Водночас чинні валютні обмеження Національного банку України встановлюють ліміти на здійснення безготівкових розрахунків за межами України.
Зокрема, за особистими гривневими платіжними картками максимальний обсяг безготівкових операцій (Р2В — payment to business) становить 100 тис. грн на календарний місяць з усіх рахунків клієнта, відкритих в одному банку. Для корпоративних (бізнесових) карток цей ліміт встановлено на рівні 150 тис. грн на місяць. Водночас зазначені обмеження не застосовуються до карток, відкритих безпосередньо в іноземній валюті, — розрахунки з валютних рахунків можуть здійснюватися без таких лімітів.
На практиці це створює складнощі для тих українців, які тривалий час проживають за кордоном, але продовжують отримувати заробітну плату або інші виплати саме в гривні. Насамперед це стосується працівників, які дистанційно працюють на українських роботодавців, фізичних осіб — підприємців, а також інших категорій громадян, чиї доходи надходять на гривневі рахунки в українських банках.
За нинішнього рівня цін у більшості країн Європейського Союзу суттєву частину місячного ліміту може становити вже сама оплата оренди житла. У багатьох містах середня вартість оренди квартири перевищує 800–1500 євро на місяць, що за поточним валютним курсом нерідко наближається до встановленого Національним банком ліміту або навіть перевищує його. У результаті людина змушена витрачати весь свій безготівковий ліміт лише на оренду, залишаючись без можливості оплатити продукти, ліки, навчання дітей чи комунальних послуг за безготівку.
Саме тому валютні обмеження, запроваджені Національним банком у перші місяці повномасштабної війни як тимчасовий захід для стабілізації валютного ринку та захисту міжнародних резервів України, у 2026 році дедалі частіше стають предметом дискусії щодо їх відповідності сучасним економічним умовам і потребам українців, які тривалий час перебувають за кордоном, але продовжують підтримувати економічні зв'язки з Україною.
Готівковий дефіцит: правило 12 500
Ще складніша ситуація зі зняттям готівки в іноземних банкоматах. Згідно з пунктом 5-2 Постанови № 18:
- З усіх гривневих рахунків дозволено знімати готівку в обсязі, що не перевищує в еквіваленті 12 500 гривень на кожні сім календарних днів.
- Для бізнес-карток цей ліміт становить 17 500 гривень на сім днів.
Фактично це означає, що протягом місяця власник особистої гривневої картки може отримати готівкою орієнтовно до 50 тис. грн, залежно від кількості семиденних періодів у календарному місяці та офіційного курсу валют. У перерахунку на євро це становить приблизно 1100–1200 євро.
Для українців, які тривалий час проживають за кордоном і користуються переважно гривневими рахунками, такі обмеження можуть мати практичне значення. У низці країн окремі платежі — зокрема за оренду житла, медичні послуги, дрібні покупки або побутові витрати — досі здійснюються готівкою або потребують її використання. Крім того, потреба у значній сумі готівки може виникати під час переїзду, укладення договору оренди, внесення заставного платежу чи інших непередбачених витрат.
За таких обставин встановлений Національним банком тижневий ліміт може обмежувати можливість оперативно отримати необхідну суму коштів. Особливо це стосується громадян, які отримують доходи виключно на гривневі рахунки в українських банках і не мають альтернативних джерел фінансування або рахунків в іноземній валюті.
Купівля валюти: обмежений доступ до власних коштів
Окремі обмеження встановлено і для купівлі іноземної валюти за гривню. Попри те, що українці, які тривалий час проживають за кордоном, нерідко прагнуть конвертувати свої доходи у валюту країни проживання, чинні правила Національного банку суттєво обмежують таку можливість.
Зокрема, без надання додаткових підтвердних документів фізична особа може придбати безготівкову іноземну валюту із зарахуванням на власний поточний валютний рахунок лише в межах 50 тис. грн на місяць в одному банку. Таким чином, навіть за наявності достатніх коштів на гривневому рахунку громадянин не може вільно конвертувати їх у валюту для використання за кордоном понад встановлений ліміт.
Національний банк також дозволяє придбання валюти на більшу суму — до 200 тис. грн на місяць, однак лише за спеціальним механізмом із подальшим розміщенням коштів на строковому депозиті. Такі кошти підлягають обов'язковому розміщенню в банку на визначений строк — залежно від умов програми він становить не менше трьох або шести місяців. До закінчення цього строку вкладник не може вільно розпоряджатися придбаною валютою.
На практиці такий механізм може бути ефективним для довгострокового заощадження коштів або захисту їх від валютних коливань, однак він не вирішує потреб українців, які проживають за кордоном і потребують регулярного доступу до власних коштів для щоденних витрат.
Саме цей аспект дедалі частіше стає предметом дискусії щодо доцільності збереження валютних обмежень, запроваджених у 2022 році, в умовах, коли значна кількість українців уже четвертий рік поспіль постійно проживає за межами України.
«Квазікеш» та специфічні MCC-коди
Окрему групу обмежень Національний банк запровадив для операцій, які можуть використовуватися для обходу валютних лімітів. Починаючи з вересня 2024 року, НБУ посилив контроль за низкою транзакцій, що класифікуються міжнародними платіжними системами як операції з підвищеним валютним ризиком або потенційно можуть використовуватися для виведення капіталу за кордон.
Насамперед це стосується так званих квазікеш-операцій (quasi cash). Відповідно до нормативних актів НБУ, до операцій «квазікеш» належать транзакції з активами, які безпосередньо конвертуються (обмінюються) на грошові кошти згідно з правилами міжнародних платіжних систем.
Сюди входить: купівля криптовалют, поповнення електронних гаманців, придбання подарункових сертифікатів, оплата лотерей, перекази на користь букмекерських компаній та оплата дорожніх чеків.
Фізичні особи можуть здійснювати такі операції на суму до 100 000 гривень (в еквіваленті) на календарний місяць сукупно з усіх рахунків клієнта, відкритих в іноземній валюті.
Окрім загальних обмежень на розрахунки за кордоном, НБУ виокремив групи товарів та послуг, для яких встановлено спеціальні «стелі» при оплаті з валютних карток.
Категорія «Предмети розкоші»: ліміт 100 000 грн
Для операцій з використанням наступних кодів встановлено ліміт у 100 000 гривень на місяць з усіх валютних рахунків клієнта:
MCC 5094 — Дорогоцінне каміння та метали, ювелірні вироби.
MCC 5944 — Годинники, ювелірні вироби та вироби зі срібла.
MCC 5972 — Магазини монет та марок.
Категорія «Нерухомість та професійні послуги»: ліміт 500 000 грн
Сукупний ліміт у 500 000 гривень на календарний місяць з усіх валютних рахунків встановлено для оплати послуг за такими кодами:
MCC 6513 — Агенти та менеджери з оренди нерухомості.
MCC 7299, 8999 — Інші професійні та особисті послуги.
MCC 7311, 7392, 7399 — Рекламні, консалтингові та ділові послуги.
MCC 8111 — Юридичні послуги.
MCC 8931 — Облік, аудит та бухгалтерія.
MCC 9399 — Урядові послуги.
Прямі заборони для MCC-кодів
Важливо зазначити, що для певних категорій операцій діє повна заборона при здійсненні розрахунків за кордоном з використанням електронних платіжних засобів. Зокрема, заборонено розрахунки з використанням коду MCC 6211 (Брокери/дилери з цінних паперів).
Також банкам заборонено здійснювати перекази в іноземній валюті, отриманій клієнтом як кредит або позика, з метою придбання цінних паперів, номінованих у валюті.
Якщо ви перебуваєте за кордоном і плануєте велику оплату (наприклад, послуг юриста або оренди житла через агентство), необхідно враховувати, що навіть при наявності валюти на рахунку, банківська система заблокує транзакцію, якщо вона перевищує встановлені ліміти для відповідного MCC-коду.
Валютні обмеження, запроваджені як тимчасовий захід для порятунку золотовалютних резервів, у тривалій перспективі починають грати проти економіки. Стримування споживання українців за кордоном призводить до того, що люди шукають шляхи отримання доходів на іноземні картки, минаючи українську юрисдикцію. Це пряма загроза податковим надходженням у майбутньому.
Від редакції: Враховуючи численні звернення від читачів, та об’єктивну невідповідність лімітів вартості життя за кордоном, видання «Судово-юридична газета» направило офіційне звернення до Національного банку України.
У запиті ми наголосили на необхідності перегляду лімітів на безготівкові розрахунки для фізичних осіб, які перебувають за кордоном та диференціації лімітів залежно від цільового призначення.
Ми продовжуємо стежити за ситуацією і повідомимо наших читачів, як тільки надійде офіційна відповідь від НБУ. Поки що рекомендуємо українцям за кордоном максимально диверсифікувати рахунки в різних банках (оскільки ліміти часто діють у межах однієї установи).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
