Вандалізм на Божому подвір’ї: настоятель Тальнівського Петропавлівського храму звертається до совісті містян

Хвиля вандалізму на території Петропавлівського храму змусила настоятеля, отця Андрія Гаргата, звернутися до громади із закликом до совісті. За останній тиждень тут сталося кілька прикрих інцидентів.

Раніше траплялися поодинокі крадіжки квітів, але нині ситуація набуває системного характеру. За словами отця Андрія, лише за тиждень невідомі вирвали п’ять кущів хризантем. Кульмінацією став випадок позавчора, коли серед білого дня демонстративно знищили клумбу.

Настоятель зізнається, що спершу не хотів піднімати галас і не бажав обтяжувати поліцію «дріб’язковою» справою. Однак кожен новий випадок наруги над Божим подвір’ям змушував його діяти. «», – зазначає отець Андрій.

Зневага до людської праці

Настоятель наголошує: доглянута територія – результат спільних зусиль парафіян. Вони приносять рослини, висаджують, поливають, обробляють від шкідників. Особливо боляче бачити, як нищиться труд літньої жінки, яка щодня дбає про квіти, щоб вони тішили мешканців і гостей міста. «», – ділиться священник.

Совість і відповідальність

Ситуація викликає глибоке нерозуміння, особливо на тлі загальнонаціональних прагнень. «», – констатує отець Андрій.

Він звертається до вандалів не з погрозами, а з проханням «побоятися Бога». Закликає людей «», адже Господь бачить усе. Навіть те, що не фіксують камери. Найближчим часом на території храму планується встановлення відеоспостереження.

Священник підкреслює, що йому шкода не лише праці людей, але й самих квітів, оскільки «».

Храм відкритий для всіх

Отець Андрій міг би просто закрити територію на ніч, щоб уникнути вандалізму. Проте принципова позиція храму – не зачинятися від громади. Це простір для відпочинку, молитви, тиші. Сюди приходять діти, матері з візочками, літні люди. Навіть увечері, коли храм зачинений, можна помолитися під притвором.

Настоятель додав: якщо комусь із мешканців чи гостей громади дійсно потрібна допомога, вона буде надана. «», – підсумовує отець Андрій Гаргат.

Післямова

Події на подвір’ї Петропавлівського храму – не дрібне хуліганство, а тривожний сигнал. Це індикатор рівня культури, поваги до чужої праці й духовних цінностей. У час, коли країна бореться за право бути частиною цивілізованого світу, нищення краси на відкритій території – образа не лише для парафіян, а й для всього міста.

Це питання внутрішньої відповідальності: чи здатні ми цінувати те, за що інші проливають кров і вкладають душу?

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА