Вчительку звільнили під час відпустки: апеляційний суд пояснив, коли це законно
За бажанням працівника перед звільненням йому мають надати невикористану відпустку з наступним звільненням, а якщо строк трудового договору закінчується під час відпустки — його дія продовжується до останнього дня відпочинку.
Рівненський апеляційний суд переглянув рішення місцевого суду, яким було задоволено позов учительки про поновлення на роботі, визнання наказу про звільнення незаконним та виплату заробітної плати за весь час вимушеного прогулу.
Освітній заклад, який не погодився з таким рішенням, просив апеляційний суд його скасувати та ухвалити нове — про відмову в задоволенні позову.
Обставини справи
Суд встановив, що позивачку прийняли на посаду вчителя до ліцею за строковим трудовим контрактом.
Із наказом про прийняття на роботу вона ознайомилася, що підтверджується її підписом. Заперечень чи зауважень щодо форми або змісту наказу вона не висловлювала, а отже, погодилася на роботу на визначений у ньому строк.
Іншим наказом ліцею працівниці надали відпустку. Під час цієї відпустки її звільнили у зв’язку із закінченням строкового трудового договору відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. При цьому їй виплатили компенсацію за невикористану відпустку.
Звертаючись до суду, позивачка стверджувала, що роботодавець порушив її трудові права, оскільки звільнив через закінчення строку договору, хоча, на її думку, між сторонами фактично існували трудові відносини, оформлені на невизначений строк.
Що передбачає закон про відпустки
Стаття 3 Закону України «Про відпустки» передбачає, що за бажанням працівника у разі звільнення, крім звільнення за порушення трудової дисципліни, йому має бути надана невикористана відпустка з наступним звільненням.
У такому випадку датою звільнення є останній день відпустки.
Якщо працівника звільняють через закінчення строку трудового договору, невикористану відпустку за його бажанням можуть надати навіть тоді, коли її тривалість повністю або частково перевищує строк дії трудового договору. У такій ситуації дія трудового договору продовжується до завершення відпустки.
Саме ця норма мала значення для вирішення спору.
Позиція Верховного Суду
Апеляційний суд врахував правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 607/18964/18.
Згідно з ним, трудове законодавство не зобов’язує роботодавця повідомляти працівника про закінчення строку дії строкового трудового контракту.
Закінчення строку трудового договору припиняє трудові відносини, якщо вимогу про звільнення заявила одна зі сторін — працівник або власник чи уповноважений ним орган. За наявності такого волевиявлення однієї сторони інша не може перешкодити припиненню трудових відносин.
Також переукладення строкового трудового договору або продовження строку його дії у випадках, передбачених частиною другою статті 23 КЗпП України, саме по собі не перетворює його на безстроковий.
Підписуючи строковий трудовий договір та погоджуючись на тимчасову роботу, працівник погоджується і на припинення такого договору після закінчення визначеного строку.
Верховний Суд також зазначав, що під час вирішення питання про поновлення працівника, який працював за строковим договором, необхідно враховувати, чи закінчився строк такого договору на момент ухвалення судового рішення. Якщо строк уже минув, суд може змінити дату звільнення на пізнішу, яка відповідає даті закінчення трудового договору.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 552/4406/16, від 29 січня 2020 року у справі № 552/4406/16-ц, від 20 листопада 2020 року у справі № 759/20705/18 та від 14 грудня 2022 року у справі № 152/484/21.
Що встановив апеляційний суд
Суд встановив, що вихідним листом позивачку поінформували про закінчення укладеного з нею строкового договору та про відсутність можливості переведення її на роботу за безстроковим трудовим договором.
Отже, після завершення визначеного строку роботи трудові відносини фактично припинилися.
Водночас вимога про скасування наказу про звільнення через те, що його видали після закінчення строку трудового договору, була відхилена. Суд зазначив, що строк договору було продовжено саме через бажання працівниці реалізувати право на невикористану відпустку.
Також суд не задовольнив вимогу про виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу. Матеріали справи підтвердили, що при звільненні з позивачкою провели всі належні розрахунки.
Що вирішив суд
Рівненський апеляційний суд, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що звільнення працівниці відбулося відповідно до вимог трудового законодавства, яке визначає порядок і підстави припинення строкового трудового договору.
З огляду на це суд задовольнив апеляційну скаргу освітнього закладу та скасував рішення місцевого суду.
Позовні вимоги про поновлення на роботі, визнання наказу про звільнення незаконним та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу визнано безпідставними та необґрунтованими.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
