Вдома чекали дружина і маленький син: Славута попрощалася з воїном Юрієм Рокищуком

У Славуті 25 вересня провели в останню путь солдата Юрія Рокищука. Захисник служив у розвідувальній роті 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» та зник безвісти 19 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання на Курщині. Майже два роки його родина жила надією на повернення.

Попрощатися з військовослужбовцем прийшли рідні, друзі, колеги, побратими та жителі Славутської громади. Юрію Рокищуку було 27 років, коли обірвався зв’язок із ним. У захисника залишилися батьки, дружина, маленький син, сестра та племінник.

Ключові факти про військовослужбовця:

• народився 4 травня 1997 року у Славуті;
• був мобілізований до ЗСУ 20 травня 2024 року;
• служив оператором-радіотелефоністом у розвідці 47-ї ОМБр «Маґура»;
• зник безвісти 19 листопада 2024 року поблизу Новоіванівки Суджанського району Курської області.

Навчався і працював у рідному місті

Юрій Рокищук навчався у Славутській загальноосвітній школі № 4. Після її закінчення вступив до Нетішинського професійно-технічного училища, де опанував професію електрозварювальника.

Трудовий шлях розпочав у Славутському ЖКО. Згодом працював на підприємстві «Технобазальт», а з 2021 року — у комунальному підприємстві «Славута-Сервіс».

Колеги та знайомі згадують Юрія як життєрадісну, товариську і чуйну людину. Він не залишався осторонь, якщо хтось потребував підтримки. Ще до служби у війську був донором крові та допомагав рятувати інших.

У вільний час Юрій любив риболовлю, ходив по гриби, цікавився футболом і технікою, доглядав за тваринами.

Вдома чекали дружина і маленький син

У 2022 році Юрій одружився, а наступного року в подружжя народився син. Молоде подружжя облаштовувало власний дім та будувало плани на майбутнє.

Батько мав побачити перші кроки сина, почути його перші слова, підтримувати під час навчання і розділити з ним майбутні захоплення. Війна позбавила родину цих звичайних, але безцінних моментів.

Маленький син Юрія зростатиме з пам’яттю про батька, який у найважчий для країни час став на її захист.

Після поранення повернувся до служби

До лав Збройних сил України Юрія Рокищука мобілізували 20 травня 2024 року. Після базової військової підготовки він проходив службу у військовій частині А4699 — у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура».

Військовослужбовець був оператором-радіотелефоністом першого розвідувального відділення розвідувальної роти. Свій перший бій прийняв на Покровському напрямку, де зазнав поранення.

Після лікування та складної реабілітації Юрій знову повернувся до побратимів. Надалі виконував бойові завдання на Курському напрямку.

Майже два роки родина чекала на звістку

19 листопада 2024 року поблизу села Новоіванівка Суджанського району Курської області Юрій Рокищук зник безвісти.

Для родини розпочався тривалий період невідомості. Рідні чекали на кожен дзвінок, стежили за повідомленнями та не втрачали надії, що Юрій живий і повернеться додому.

Проте 25 вересня 2026 року захисника провели в останню путь у рідній Славуті.

«Юрій зустрів ворога обличчям до обличчя»

Під час громадського прощання до родини та жителів громади звернувся заступник командира розвідувальної роти 47-ї ОМБр «Маґура».

«Юрій зустрів ворога обличчям до обличчя. Він дав йому відсіч, але, на превеликий жаль, ціною власного життя. Війна забрала в нас найсильніших, найсміливіших, найкращих. Саме таких людей, як Юрій, сьогодні не вистачає нам у строю, але саме завдяки їм ми маємо можливість і надалі боронити свою землю», — сказав офіцер.

Від імені побратимів він передав родині загиблого нагородний знак 47-ї бригади «Маґура» III ступеня та прапор військової частини.

«Важко підібрати слова, щоб передати й зрозуміти, який біль зараз переживають його рідні. Ми віримо, що колись усе це закінчиться нашою Перемогою», — додав військовослужбовець.

Пам’ять про захисника житиме у громаді

Міський голова, виконавчий комітет, депутати Славутської міської ради та жителі громади висловили співчуття сім’ї Юрія Рокищука.

Воїн до кінця залишався вірним військовій присязі, Україні та своїм побратимам. Пам’ять про нього житиме у серцях рідних, друзів, колег і всіх, хто його знав.

Вічна пам’ять Юрію Рокищуку!

Матеріал підготовлено за інформацією пресслужби Славутського міськвиконкому.