Вдова з трьома дітьми втратила чоловіка, а згодом і батька на війні: суд підтвердив, що він був її основним годувальником
Після смерті чоловіка жінка сама виховувала трьох малолітніх дітей. Коли ж на війні загинув її батько-військовослужбовець, вона залишилася без його матеріальної підтримки. Для того щоб отримати передбачені законом соціальні виплати як утриманка загиблого захисника, їй довелося через суд доводити, що саме батько був її постійним та основним годувальником. Волинський апеляційний суд підтвердив законність такого рішення.
Обставини справи
Позивачка є дочкою військовослужбовця, який загинув під час виконання бойового завдання в районі Майорська Донецької області. Після його загибелі вона звернулася для отримання одноразової грошової допомоги, однак їй повідомили про відсутність документального підтвердження факту перебування на утриманні батька, необхідного для вирішення питання щодо призначення такої виплати. Саме тому жінка звернулася до суду із позовом про встановлення відповідного юридичного факту.
У суді позивачка зазначила, що після смерті чоловіка самостійно виховувала трьох дітей, не працювала та фактично жила за рахунок матеріальної допомоги батька. Хоча вона була зареєстрована як фізична особа-підприємець, доходів від підприємницької діяльності не отримувала. За останні шість місяців життя військовослужбовець переказав доньці понад 100 тис. грн, а також постійно підтримував її та своїх онуків.
Суд першої інстанції визнав ці обставини доведеними та встановив факт перебування доньки на утриманні загиблого батька.
Позиція Міністерства оборони
Міністерство оборони України оскаржило це рішення. Відомство вважало, що суд першої інстанції не встановив належним чином, що матеріальна допомога загиблого військовослужбовця була для позивачки саме постійним і основним джерелом засобів до існування, а тому просило відмовити у задоволенні позову.
Що встановив апеляційний суд
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів погодилася з висновками суду першої інстанції та залишила його рішення без змін.
Апеляційний суд зазначив, що членами сім’ї, які перебували на утриманні померлого, вважаються особи, які були на його повному утриманні або отримували від нього допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
При цьому суд підкреслив, що отримання особою заробітної плати, пенсії, стипендії чи інших доходів саме по собі не є безумовною підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, якщо буде доведено, що допомога померлого була для неї постійним та основним джерелом засобів до існування. Так само окреме проживання не виключає можливості встановлення такого юридичного факту.
Які докази стали вирішальними
Апеляційний суд визнав, що позивачка надала належні та допустимі докази, які у своїй сукупності підтверджують її перебування на утриманні батька.
Серед таких доказів суд врахував відомості з Державного реєстру фізичних осіб та довідки Пенсійного фонду за формами ОК-5 і ОК-7, які підтвердили відсутність у позивачки доходів у період проходження батьком військової служби. Також були досліджені банківські виписки, з яких убачається, що батько систематично переказував доньці кошти на загальну суму понад 100 тис. грн, листування у месенджерах, яке підтверджувало тісні сімейні відносини, а також показання свідків щодо постійної матеріальної підтримки позивачки та її дітей.
На думку суду, саме ці докази безспірно підтверджують, що допомога загиблого військовослужбовця була для доньки постійним і основним джерелом засобів до існування.
Правовий висновок суду
Апеляційний суд у справі №165/2296/25 звернув увагу, що закон не встановлює вичерпного переліку доказів, якими може підтверджуватися факт перебування особи на утриманні. Для цього можуть використовуватися, зокрема, довідки про доходи, банківські виписки, документи про спільне проживання, чеки, квитанції, листування, фото- і відеоматеріали, а також показання свідків.
Водночас вирішальним є не окремий доказ, а оцінка всіх доказів у сукупності. Суд має встановити, що допомога померлого мала постійний характер і була для заявника основним джерелом засобів до існування.
У результаті Волинський апеляційний суд залишив апеляційну скаргу Міністерства оборони України без задоволення, а рішення Нововолинського міського суду — без змін. Постанова лише встановлює юридичний факт перебування позивачки на утриманні батька, який є необхідною передумовою для подальшого вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги у порядку, визначеному законом.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
