Велика Палата пояснила, чи може прокурор оскаржувати вирок на користь засудженого без його згоди
Прокурор має право оскаржувати судові рішення на користь засудженого, якщо вважає, що під час розгляду справи порушили його процесуальні права. Зокрема, він може подати апеляцію чи касацію через порушення права на захист — навіть без попередньої згоди самого засудженого або потерпілого. Таку позицію сформулювала Велика Палата Верховного Суду у справі № 229/188/22.
ВП наголосила, що відсутність згоди засудженого не обмежує право прокурора самостійно оскаржити рішення, якщо для цього є процесуальні підстави.
Чотири роки ув’язнення — і помилка під час апеляції
Чоловіка засудили до чотирьох років позбавлення волі за крадіжку металевої ємності вартістю 3199,34 грн та ухилення від громадських робіт. Однак під час апеляційного розгляду виникла проблема: суд надсилав повідомлення про засідання на старий номер телефону, хоча в апеляційній скарзі чоловік указав інший. За даними справи, чоловік мав відпрацювати 80 годин громадських робіт, але станом на 25 січня 2022 року виконав лише 46. Він пропускав роботи та не з’являвся за викликами органу пробації.
Крім того, 6 грудня 2021 року чоловік викрав із приватного домоволодіння металеву ємність об’ємом два кубічні метри. Її оцінили у 3199,34 грн.
25 листопада 2024 року суд першої інстанції призначив йому рік і шість місяців обмеження волі за ухилення від громадських робіт та чотири роки позбавлення волі за повторну крадіжку з проникненням до іншого сховища. За сукупністю правопорушень остаточним покаранням стали чотири роки ув’язнення. Також чоловік мав сплатити 4000 грн моральної шкоди.
Чоловік подав апеляційну скаргу, але 22 травня 2025 року Дніпропетровський апеляційний суд розглянув її без нього та залишив вирок без змін. Проблема була в тому, як саме суд повідомляв чоловіка про засідання. Ще в грудні 2023 року він просив надсилати електронні повістки на один номер телефону. Проте в апеляційній скарзі від 23 грудня 2024 року вказав уже інший номер. Суд продовжив надсилати повідомлення на старий номер. Повістку про засідання 6 березня 2025 року доставили у Viber, а повідомлення про засідання 22 травня — через SMS. Але обидва рази їх надсилали на номер із заяви 2023 року, а не на той, який чоловік зазначив в апеляційній скарзі.
На новий номер SMS не надсилали. Не було в матеріалах справи й підтверджень, що чоловік отримав поштові повідомлення про засідання. Попри це, апеляційний суд визнав його належним чином повідомленим. Чоловік не прийшов, не просив відкласти розгляд, а прокурор не заперечував проти слухання справи без нього.
Чи може прокурор оскаржувати рішення на користь засудженого
У цій справі, Касаційну скаргу подав заступник керівника Донецької обласної прокуратури. Він просив скасувати рішення апеляційного суду через істотне порушення кримінального процесуального закону. Проте, колегія суддів Касаційного кримінального суду передала справу Великій Палаті, оскільки вбачала підстави для відступу від висновку Верховного Суду України від 21 січня 2016 року у справі № 5-332кс15.
Велика Палата, наголосила, що прокурор має право оскаржувати судові рішення на користь засудженого, якщо вважає, що під час кримінального провадження порушили його права. Таке право відповідає завданням прокуратури, вимогам кримінального процесуального закону та обов’язку прокурора діяти об’єктивно. З огляду на це підстав для відступу від свого висновку Велика Палата не знайшла.
Отже, прокурор може ініціювати касаційний перегляд не лише тоді, коли вважає рішення незаконним на шкоду обвинуваченню, а й тоді, коли виявляє порушення прав засудженого.
Чому суд не міг розглядати апеляцію без чоловіка
Велика Палата Верховного Суду наголосила: якщо людина не знає про дату судового засідання, вона не може свідомо відмовитися від участі в ньому.
Те, що засуджений не просив окремо дозволити йому бути присутнім на апеляційному розгляді, не звільняло суд від обов’язку належно повідомити його. Спочатку апеляційна інстанція мала перевірити, чи справді чоловік отримав виклик.
Під час розгляду справи у Великій Палаті засуджений підтвердив, що не знав про дату, час і місце апеляційного засідання. Суд дійшов висновку, що через неналежне повідомлення чоловік не зміг особисто взяти участь у розгляді власної апеляційної скарги, пояснити свою позицію та навести аргументи. Це порушило його право на захист і стало підставою для скасування рішення апеляційного суду.
Велика Палата також урахувала практику Європейського суду з прав людини: справедливий суд передбачає не лише формальне дотримання процедури, а й реальну можливість людини скористатися своїми процесуальними правами.
Що вирішив Верховний Суд
Велика Палата задовольнила касаційну скаргу прокурора, скасувала ухвалу Дніпропетровського апеляційного суду від 22 травня 2025 року та призначила новий апеляційний розгляд.
Оскільки чоловік уже відбував покарання, суд окремо вирішив питання про його подальше перебування під вартою. Велика Палата постановила звільнити його з-під варти та застосувала особисте зобов’язання строком на два місяці. Чоловік має повідомляти суд про зміну місця проживання та/або роботи.
Постанова Великої Палати Верховного Суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
