Велика пожежа в Чернігові: наприкінці ХІХ століття вогнем знищено центральну частину міста

Велика пожежа в Чернігові сталася 31 травня 1862 року. Вночі вона охопила центральну частину міста – від Базарної площі і до Красного мосту.

Є інформація, що пожежа почалася з двору купця Мачерета. На одній з вулиць біля площі не згорів тільки будинок купця Биховського (вочевидь, Богоявленська вулиця – сучасна Шевченка).

Згоріли всі лавки на площі, лавки біля магазину Чеплієвського, Ібула сильно пошкоджена П’ятницька церква (ще мала сліди ушкоджень від пожежі 1750 року; наприкінці року, 18 грудня 1862 року, храм був освячений після відновлення). Згадуються як знищені вогнем магазин Бернгарда, готель, заїжджий двір Беляєва, біржа, казначейство, дві тютюнові фабрики.

«Достеменна причина загоряння невідома. Бо пожежі в той час, тобто в другій половині ХІХ сторіччя – на початку ХХ століття, були доволі частими, оскільки більшість забудови була дерев’яною. Навіть якщо були кам’яні будівлі, то другий надбудований поверх міг бути з дерева. Відповідно, дерев’яними були дах і перекриття.

Опалення в будинках було переважно пічне, люди топили печі й грубки, особливо в зимовий період, і використовували вогонь для приготування їжі, причому впродовж цілого року.

Свічки в той час могли становити небезпеку, адже ними освітлювали приміщення, тож свічка могла впасти. Відповідно, випадків необережного поводження з вогнем вистачало. Можливо, й підпал міг бути», – прокоментував «ЧЕЛАЙН» Максим Блакитний, кандидат історичних наук, директор Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського.

Про пожежу 1862 року в Чернігові взагалі мало інформації. Деякі відомості були опубліковані в тодішній відомій газеті «Чернігівський листок», яку видавав Леонід Глібов.

У газеті згадувалися й інші пожежі в губернії. Причому саме того року були великі пожежі. Не можна стверджувати, що це було лихо, але пожежі траплялися. Можливо, була суха погода в той період. І, до речі, про нашестя саранчі тоді також писали.

Під час пожежі 1862 року в Чернігові, окрім житлової забудови, постраждали готелі, адміністративні контори й інші установи. 

«Згадується, що була пошкоджена П’ятницька церква, причому суттєво. Але на кінець цього ж 1862 року її відремонтували і в ній уже почали звершувати службу.

І взагалі на місці згарищ поступово відбувалася забудова. Але хай би там що було, для історії Чернігова й тієї ж П’ятницької церкви цей епізод – неприємний», – сказав Максим Блакитний.

Ірина Осташко

Фото – Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського.

Головне фото відредаговане за допомогою ШІ

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv