Великі справи маленької гімназії зі Звенигородщини

16-07-2026 12:25
news-image

Вже давно доведено: велич людини, колективу залежить не від параметрів, а від величини сердець. Саме великі серця українців зараз тримають фронт та тил. Є такі й у живописному селі Стебному на Звенигородщині.

Від перших днів війни мешканці Стебного активно воюють на фронтах та підтримують наших Захисників. Велику роботу в підтримці військових здійснюють тамтешні волонтерки «Селянки-стебнянки», які забезпечують наших оборонців смаколиками: кашами, картоплею з м’ясом у реторт пакетах, салом, енергетичними батончиками з горіхів та сухофруктів. Активно допомагають війсковим-землякам також Стебненська гімназія та місцевий садочок «Чайка» – персонал, вчителі, батьки, діти.

Зокрема, кошти, зібрані під час благодійного ярмарку до Дня Героїв (16 356 грн), стали реальною допомогою захисникам-односельцям, що стоять на захисті України.

«Для Івана Л. придбано чорну та сіру фарбу (4 банки – 2000), вантажні (3 шт. – 1461) й стяжні ( 8 шт. – 1558) ремені, а також чай, каву, засоби від комарів, вологі та сухі серветки (780,50).

Для Максима Д. закуплено необхідні медичні засоби (німід, німесил, диклофенак гель – 644,84) та речі щоденного вжитку (780,50).

Для Андрія Іщ. передано вологі серветки, сухі душі, каву та спреї від комарів (1497)», – інформує директорка Алла Калініна.

Та на цьому стебняни не зупинилися.

«Коли виникла потреба придбати чотири шини для Івана Л., залишку коштів від ярмарку (7428,28) було недостатньо. І тоді вкотре своє велике серце показали педагоги Стебненської гімназії, які додали власні кошти. Завдяки цьому вдалося придбати комплект шин вартістю 12 397,00 грн», – зазначає посадовиця.

Жінка переконана, що саме так народжується справжня сила. Коли кожен робить, що може. Коли маленькі внески складаються у велику підтримку. Коли за спинами наших Захисників стоять люди, які не забувають, не втомлюються і не припиняють допомагати.

Тримаймо стрій, дорогі земляки, бо за нашими плечима Україна!

Марина КАМІНСЬКА

 Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію