Вересень 1648-го: Богдан Хмельницький зібрав козацьку старшину у Старокостянтинівському замку
Вересень 1648 року. Старокостянтинівський замок, що на Хмельниччині, куди після перемоги у Пилявецькій битві прибув Богдан Хмельницький разом із козацькою старшиною. Саме тут, за краєзнавчими дослідженнями, відбулася козацька рада, на якій обговорювали подальші дії війська.
У рубриці «Старе фото» сьогодні — картина «Гетьманська рада Богдана Хмельницького зі старшиною в Старокостянтинівському замку». На ній відтворено подію, яка пов’язана з одним із найважливіших періодів Національно-визвольної війни XVII століття та історією Старокостянтинова.
Українське козацтво існувало кілька століть, зійшовши з історичної арени, залишило по собі яскравий слід. Своїми блискучими перемогами відзначилась національно-визвольна війна (українська революція) 1648-1676рр. під проводом Богдана Хмельницького. Блискучі перемоги козацько-селянського війська під Жовтими Водами у квітні 1648 р., під Корсунем у травні 1648 р. сколихнули всю Україну. Особливо швидко розвивався народний рух з приходом на Поділля та Південно-Східну Волинь Богдана Хмельницького і його сподвижників М. Кривоноса, Д. Нечая, І. Богуна, М. Небаби, Г. Гонти, Морозенка, Ганжі. В липні-вересні 1648 р. відбулись події, які принесли славу козацтву під Полонним, Сатановим, Гусятином, Кам’янець-Подільським.
Загальновідома Пилявецька битва відбулась 11–13 вересня (21–23 вересня за старим стилем) 1648р. Як одній із багатьох битв національної революції ХVІІ ст. успіху козацького війська з панською армією в Пилявецькій битві передували вдалі сутички козацьких загонів під Костянтиновом:
«Жителі міста і сіл брали найактивнішу участь у визвольній війні, постачали зброєю, продуктами».
Після тріумфальної перемоги у триденній битві під Пилявцями, в Костянтинові відбулась Козацька рада.
Рада козацької старшини відігравала провідну роль у житті Української республіки для вирішення важливих політичних, воєнних, адміністративних, інших питань. Як правило її складали полковники і генеральна старшина. Інколи запрошувались сотники та інші представники старшини. Відомі випадки участі у роботі ради голів сіл і міст. Те що старшинська рада виконувала функції головного органу влади, підтверджує факт обов’язкового виконання гетьманом її рішень. Богдан Хмельницький без рішень ради не мав повноважень для розв’язання тих чи інших питань.
«У вересні 1648 року в Старокостянтинівській фортеці відбулась нарада козацько-селянської старшини на чолі з Богданом Хмельницьким. 16 вересня рада прийняла рішення продовжувати визвольну війну. Через Базалію військо вирушило на Львів… Попереду було ще немало боїв», — писав Д. С. Наконечний в книзі «Красносілка-Сахнівці».
Наконечний Дмитро Стахович — краєзнавець, вчитель історії в с. Сахнівці, який започаткував і багато років очолював народний музей в с. Красносілка. Свого часу презентував краєзнавчому музею фото картини «Гетьманська рада Богдана Хмельницького зі старшиною в Старокостянтинівському замку» вересень 1648 р. автор Г. Торхов. Наконечний розповідав, що ця картина до 1954 р. експонувалась в Старокостянтинівському історико-краєзнавчому музеї, який був в приміщенні замку князів Острозьких до 1954 р. Картина експонувалась на тому ж місці, де відбувалась історична подія — в центральній великій залі замку на другому поверсі.
Пріоритетним у розбудові молодої незалежної держави є наявність особистостей високого інтелекту, таким був Богдан Хмельницький — неординарна постать, роль якого в становленні нашої держави, формуванні національної самосвідомості українців неоціненна. Він на звільнених землях очолював процес творення органів влади Української держави. Хмельницький сам очолював військові походи Українського війська, брав участь в боях, в тому числі під Костянтиновом. Спогади подій Пилявецької битви, Козацької ради в Костянтинові є вшануванням державотворчого і полководницького таланту Б. Хмельницького та українського війська.
«Усе, що живе, піднялося в козацтво», — писав в літописі Самовидець.
Хмельниччина — перлина Волині і Поділля, краса України, з багатою історією. З глибин віків постають наші мужні, волелюбні предки хмельничани, які в усі часи боронили свою землю від будь-якого ворога. Тому Хмельниччину називають козацьким краєм.
Виповнилося 72 роки від часу прийняття рішення Верховною Радою України про перейменування нашої області (Кам’янець-Подільської) в Хмельницьку, а міста Проскурів на Хмельницький (16.01.1954 р.).
