Верховний Суд назвав докази, необхідні для визнання особи утриманцем загиблого військового
Сам факт наявності у людини пенсії чи заробітної плати не виключає перебування на утриманні іншої особи. Однак для встановлення такого факту недостатньо довести, що доходи померлого були значно більшими: необхідно підтвердити, яку саме допомогу він фактично надавав, наскільки регулярно та чи була вона основним джерелом засобів до існування.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Суд частково задовольнив касаційну скаргу тітки загиблого військовослужбовця: визнав обґрунтованим встановлення факту її проживання з племінником однією сім’єю, однак погодився з відмовою у встановленні факту перебування жінки на його утриманні.
Обставини справи
До суду звернулася жінка, яка була рідною тіткою загиблого військовослужбовця. Ще у 2004 році її призначили опікуном над двома племінниками, яких відібрали у матері без позбавлення її батьківських прав.
За твердженням заявниці, після досягнення одним із племінників повноліття їхні сімейні відносини фактично не припинилися. Він продовжував жити разом із тіткою та її чоловіком, вони мали спільний бюджет, вели господарство, оплачували комунальні послуги, ремонтували житло, разом купували продукти та необхідні речі. Племінник також матеріально допомагав тітці.
Згодом чоловіка мобілізували. Під час виконання бойового завдання у районі села Роботине Запорізької області він загинув.
Після його смерті тітка просила суд встановити два юридичні факти: що вони з племінником після його повноліття продовжували проживати однією сім’єю зі спільним побутом, бюджетом та взаємними правами й обов’язками, а також що вона перебувала на його утриманні до дня смерті.
Встановлення цих обставин заявниця пов’язувала з можливістю реалізувати права, пов’язані із загибеллю військовослужбовця. Раніше їй відмовили у виплаті одноразової грошової допомоги через відсутність документів, які підтверджували б спільне проживання або перебування на утриманні.
Місцевий суд задовольнив заяву, апеляційний — відмовив
Славутицький міський суд Київської області задовольнив заяву повністю.
Суд установив як факт проживання тітки і племінника однією сім’єю, ведення ними спільного господарства, наявність спільного бюджету та взаємних прав і обов’язків, так і факт перебування жінки на утриманні племінника.
Місцевий суд виходив, зокрема, з того, що тітка тривалий час фактично виконувала щодо племінника батьківські функції, а після досягнення ним повноліття сімейні відносини між ними продовжилися. Показання десяти свідків та письмові докази суд визнав достатніми для висновку, що матеріальна допомога племінника була систематичною та істотною порівняно з доходами заявниці.
Однак Київський апеляційний суд це рішення скасував і відмовив у задоволенні заяви.
Апеляційний суд вважав, що саме по собі спільне проживання тітки та племінника не є достатнім для виникнення сімейних прав та обов’язків. Крім того, суд дійшов висновку про недоведеність як спільного бюджету та усталених взаємних прав і обов’язків, так і того, що допомога племінника була для заявниці постійним та основним джерелом засобів до існування.
Верховний Суд: тітка і племінник можуть бути членами однієї сім’ї
КЦС ВС не погодився з апеляційним судом у частині оцінки сімейних відносин між заявницею та загиблим.
Верховний Суд нагадав, що відповідно до статті 3 Сімейного кодексу сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом та мають взаємні права й обов’язки. Сім’я може створюватися не лише на підставі шлюбу, а й кровного споріднення, усиновлення та на інших не заборонених законом підставах.
При цьому поняття «член сім’ї» не обмежується подружжям, батьками та дітьми. До членів сім’ї за відповідних фактичних обставин можуть належати й інші родичі, а також опікуни та піклувальники.
Водночас ані кровне споріднення, ані той факт, що тітка раніше була опікуном племінника, самі по собі не давали підстав автоматично вважати їх однією сім’єю після його повноліття.
Для цього необхідно було встановити, чи збереглися між ними реальні сімейні відносини: спільне проживання і побут, ведення господарства, взаємна допомога, спільні витрати, права та обов’язки.
І такі обставини, на переконання Верховного Суду, місцевий суд установив.
Реєстрація за іншою адресою не спростовує фактичне проживання
Серед доказів Верховний Суд звернув увагу на рішення про призначення тітки опікуном, акти обстеження умов проживання, документи органу місцевого самоврядування, показання свідків, поштову кореспонденцію та обліково-послужну картку військовослужбовця.
Зокрема, у його обліково-послужній картці тітка була вказана у складі сім’ї. Акт комісії та довідка органу місцевого самоврядування підтверджували, що, хоча військовослужбовець був зареєстрований за іншою адресою, фактично він проживав із заявницею.
Свідки також повідомляли, що особисті речі чоловіка постійно знаходилися у квартирі тітки, після роботи та під час відпусток із військової служби він повертався саме туди, брав участь у придбанні продуктів, ремонті, оплаті житлово-комунальних послуг та роботах у господарстві.
КЦС ВС окремо наголосив: реєстрація місця проживання за іншою адресою сама по собі не спростовує фактичного проживання особи. За статтею 29 ЦК України місцем проживання є житло, в якому людина фактично проживає постійно або тимчасово.
На думку Верховного Суду, апеляційна інстанція перелічила наявні докази, однак належно не пояснила, чому відкидає їх сукупність і які саме встановлені місцевим судом обставини вважає недостовірними або недостатніми.
Тому висновок суду першої інстанції про проживання тітки та племінника однією сім’єю КЦС ВС визнав обґрунтованим.
Чому визнання членом сім’ї не означало перебування на утриманні
Інший висновок Верховний Суд зробив щодо вимоги встановити факт перебування заявниці на утриманні загиблого.
За статтею 31 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» член сім’ї вважається таким, що перебував на утриманні померлого, якщо був на його повному утриманні або отримував від нього допомогу, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування.
При цьому одержання власної пенсії, зарплати чи іншого доходу не виключає можливості встановити факт перебування на утриманні. Вирішальним є співвідношення власних доходів людини з реальною допомогою, яку вона отримувала від померлого.
Саме тут, на думку КЦС ВС, доказів виявилося недостатньо.
З матеріалів справи випливало, що середній дохід військовослужбовця за відповідний період становив близько 49,7 тис. грн на місяць. Однак сам факт того, що він заробляв значно більше за тітку, доводив лише його фінансову можливість надавати допомогу, а не фактичний розмір такого утримання.
Суди не мали достовірних відомостей про те, яку саме суму племінник регулярно передавав заявниці, з якою періодичністю він це робив та яку частину її щомісячних витрат фактично покривав.
Свідки підтверджували придбання ним продуктів і речей, участь в оплаті послуг, ремонтах, передачу готівки та іншу допомогу. Цього було достатньо, щоб говорити про спільний сімейний бюджет та взаємну допомогу, але недостатньо, щоб визначити фактичний обсяг утримання і встановити, що саме ця допомога була для жінки основним джерелом засобів до існування.
КЦС ВС також звернув увагу, що на момент смерті племінника заявниця мала власні регулярні доходи: отримувала пенсію та заробітну плату, а її чоловік — пенсію. Наявність цих доходів не виключала утримання, однак вимагала їх реального зіставлення з допомогою загиблого.
Такого порівняння на підставі належних доказів здійснити було неможливо.
Стаття 271 СК не створює презумпції утримання
Окремо Верховний Суд проаналізував аргумент заявниці щодо статті 271 Сімейного кодексу.
За цією нормою особа, яка до повноліття проживала з родичами або іншими особами однією сім’єю не менше п’яти років, за певних умов зобов’язана утримувати таких непрацездатних осіб, якщо може надавати матеріальну допомогу.
Однак КЦС ВС наголосив на принциповій різниці: юридичний обов’язок утримувати особу та фактичне перебування цієї особи на утриманні — не тотожні поняття.
Стаття 271 СК України не створює презумпції, що таке утримання фактично здійснювалося, і не звільняє заявника від необхідності довести реальний розмір, систематичність та значення отримуваної допомоги.
Крім того, обов’язок за цією статтею виникає за умови відсутності у особи чоловіка, повнолітніх дітей, братів чи сестер або якщо вони з поважних причин не можуть надавати належного утримання. У справі ж було встановлено, що заявниця має чоловіка та повнолітнього сина, а тому відповідні умови також потребували доказування.
Повітряна тривога та неможливість підключитися до засідання
У касаційній скарзі заявниця також стверджувала, що не змогла разом із представником підключитися до засідання апеляційного суду через повітряну тривогу та перебої з інтернетом.
Верховний Суд погодився, що оголошення повітряної тривоги є загальновідомою обставиною. Однак у конкретній справі не було підтверджено, що саме апеляційний суд втратив технічну можливість провести відеоконференцію або перешкоджав підключенню заявниці.
Суд раніше задовольнив заяву про дистанційну участь через EasyCon та створив процесуальну можливість брати участь у засіданні. Водночас доказів спроби підключення, технічного повідомлення системи або невідкладного інформування суду про проблему не було надано.
Тому розгляд справи апеляційним судом за відсутності заявниці та її представника КЦС ВС не визнав самостійною підставою для скасування постанови.
Що в результаті вирішив Верховний Суд
Касаційну скаргу в справі № 377/870/24 Верховний Суд задовольнив частково.
КЦС ВС скасував постанову Київського апеляційного суду в частині, в якій той відмовив у встановленні факту проживання тітки та племінника однією сім’єю. У цій частині залишено в силі рішення місцевого суду, яким установлено спільне проживання, ведення спільного господарства та побуту, наявність спільного бюджету і взаємних прав та обов’язків, а тітку визнано членом сім’ї загиблого.
Водночас рішення апеляційного суду про відмову у встановленні факту перебування тітки на утриманні племінника залишено без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
