Верховний Суд пояснив, чи може спадкоємець оскаржити судову ухвалу після смерті відповідача
Верховний Суд роз’яснив, у якому статусі спадкоємець може оскаржувати судове рішення, якщо відповідач у справі помер. Якщо спадкоємець прийняв спадщину, він може звертатися з апеляційною скаргою як процесуальний правонаступник померлого відповідача, а не як окрема особа, яка не брала участі у справі.
Що сталося у справі
Львівська міська рада звернулася до суду з позовом до Особи_1 про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою.
Одночасно міська рада попросила забезпечити позов — зокрема, заборонити вчиняти реєстраційні дії щодо спірного приміщення.
Суд першої інстанції заяву про забезпечення позову задовольнив.
Після цього з апеляційною скаргою звернулася Особа_2, яка спочатку не була учасницею справи. Апеляційний суд прийняв її скаргу, скасував ухвалу першої інстанції та відмовив у забезпеченні позову.
Чому виникло питання щодо права на апеляцію
Під час розгляду справи з’ясувалося, що Особа_1, який був відповідачем, помер після ухвалення судом першої інстанції рішення, але до розгляду апеляційної скарги.
Особа_2 обґрунтовувала своє право на апеляцію тим, що стала спадкоємцем відповідача.
Верховний Суд звернув увагу на важливу деталь: якщо спадкоємець вступає у правовідносини померлого відповідача як його правонаступник, він не є просто «особою, яка не брала участі у справі».
Тобто його процесуальний статус визначається саме правонаступництвом.
Хто такий процесуальний правонаступник
Якщо учасник справи помирає, але спірні правовідносини допускають правонаступництво, його місце у процесі може зайняти спадкоємець.
У такому випадку спадкоємець продовжує процес у статусі правонаступника померлого учасника, а не починає окремий процес від свого імені.
Саме тому Особа_2 мала право оскаржити ухвалу суду першої інстанції як правонаступник відповідача.
Чому апеляційний суд мав спочатку здійснити правонаступництво
Верховний Суд звернув увагу ще на одну важливу обставину.
Заява про забезпечення позову в суді першої інстанції за загальним правилом розглядається без повідомлення учасників справи.
Однак апеляційний розгляд скарги на таку ухвалу відбувається вже за правилами апеляційного провадження, тобто з обов’язковим викликом учасників справи.
На момент апеляційного розгляду Особа_1 уже помер. Отже, він більше не мав цивільної процесуальної правосуб’єктності.
Апеляційний суд не міг розглядати справу так, ніби стороною залишалася померла особа. Він мав спочатку здійснити процесуальне правонаступництво.
А що з правом власності спадкоємця?
У цій справі важливо розрізняти два різні статуси.
Як особа, яка не брала участі у справі, спадкоємець може мати право на апеляційне оскарження за передбачених законом умов, якщо суд вирішив питання про його права чи обов’язки.
Але в цій ситуації Особа_2 не обґрунтовувала апеляцію порушенням її прав як самостійного учасника цивільних правовідносин. Вона посилалася на своє правонаступництво після смерті відповідача.
Тому Верховний Суд вказав: її право на апеляційне оскарження виникає саме як у правонаступника відповідача.
Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Причиною стало, зокрема, те, що апеляційний суд розглянув справу, стороною якої формально залишалася вже померла особа, замість того щоб здійснити процесуальне правонаступництво.
Висновок
Якщо відповідач помер під час розгляду справи, а його спадкоємець прийняв спадщину, спадкоємець може продовжити процес не просто як нова особа, права якої зачепило рішення, а як правонаступник померлого відповідача.
Тому суд має належним чином замінити померлого учасника його правонаступником і вже після цього продовжувати апеляційний розгляд.
З постановою Верховного Суду у справі № 462/4524/23, провадження № 61-8645св25, можна ознайомитись за посиланням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagramта в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
