Верховний Суд пояснив, коли заявнику повертають судовий збір у справі про банкрутство

Касаційний господарський суд у розглянув справу щодо повернення судового збору у справі про банкрутство. Йшлося про 30 280 грн, сплачених за подання заяви про відкриття провадження у справі № 910/8475/25. Суд пояснив, у яких випадках такий збір може бути повернутий, а коли — ні.

Обставини справи

Спір виник між двома підприємствами. Одне з них звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство іншого, посилаючись на наявність непогашеної заборгованості. За подання заяви кредитор сплатив 30 280 грн судового збору.

У вересні 2025 року суд першої інстанції відкрив провадження у справі про банкрутство. Однак 8 грудня 2025 року Північний апеляційний господарський суд скасував це рішення та відмовив у відкритті провадження.  Після цього підприємство-кредитор звернулося до суду із заявою про повернення сплаченого судового збору. Суд першої інстанції заяву задовольнив та постановив повернути з державного бюджету 30 280 грн.

Підприємство-боржник оскаржило це рішення. 28 травня 2026 року апеляційний суд скасував його в частині повернення судового збору та відмовив кредитору у поверненні коштів.

Кредитор не погодився з рішенням апеляційного суду та звернувся до Верховного Суду. Він вважав, що 30 280 грн судового збору мають йому повернути, оскільки суд відмовив у відкритті провадження у справі про банкрутство. Свою позицію він обґрунтовував пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір». Також кредитор попросив передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Кредитор хотів щоб суд визначив, чи потрібно повертати судовий збір, якщо у відкритті справи про банкрутство відмовили через те, що між кредитором і боржником виникла суперечка щодо самого боргу та права вимагати його сплати.

Що встановив Верховний Суд

Верховний Суд зазначив, що у справах про банкрутство необхідно розмежовувати відмову у прийнятті заяви та відмову у відкритті провадження після розгляду заяви по суті. Суд звернув увагу, що провадження у справах про банкрутство регулюється не лише Господарським процесуальним кодексом України та Законом України «Про судовий збір», а й Кодексом України з процедур банкрутства. При цьому положення інших законодавчих актів застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.

Верховний Суд встановив, що розгляд заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство фактично складається з двох етапів.

На першому етапі суд перевіряє, чи відповідає заява вимогам КУзПБ. За результатами такої перевірки суд може прийняти заяву до розгляду, відмовити у її прийнятті, залишити без руху або повернути. На другому етапі заява розглядається по суті у підготовчому засіданні. За його результатами суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство або про відмову у його відкритті. Саме ця різниця є ключовою для питання про судовий збір.

За висновком Верховного Суду, якщо суд відмовляє у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ще на першому етапі, ініціюючий кредитор має право на повернення сплаченого судового збору відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Натомість якщо заява вже була розглянута у підготовчому засіданні, ситуація є іншою. На цьому етапі суд перевіряє обґрунтованість вимог кредитора та з’ясовує, чи існують передбачені КУзПБ підстави для відкриття провадження.

Зокрема, суд встановлює наявність між сторонами грошового зобов’язання, перевіряє наявність або відсутність спору про право, з’ясовує, чи були вимоги кредитора задоволені до проведення підготовчого засідання, а також перевіряє інші передбачені законом обставини. Тому ухвала, постановлена за результатами підготовчого засідання, за своєю процесуальною природою належить до судового рішення, ухваленого за результатами розгляду питання по суті. Відповідно, якщо суд після розгляду заяви у підготовчому засіданні відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, пункт 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» не застосовується.

Верховний Суд  зазначив, що у разі відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених частиною шостою статті 39 КУзПБ, сплачений судовий збір не повертається з державного бюджету.

Водночас Верховний Суд звернув увагу на особливість розподілу судових витрат у такій ситуації. Етап підготовчого засідання у справі про банкрутство має певну схожість із розглядом справи по суті в позовному провадженні. Тому, якщо господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство після розгляду заяви у підготовчому засіданні, витрати за її розгляд покладаються на заявника відповідно до статті 129 ГПК України — за аналогією з порядком розподілу судових витрат у позовному провадженні.

Винятком є ситуація, коли суд відмовляє у відкритті провадження через те, що боржник повністю задовольнив вимоги ініціюючого кредитора ще до підготовчого засідання. У такому випадку боржник має відшкодувати кредитору витрати зі сплати судового збору за подання заяви.

Також Верховний Суд відмовив кредитору у передачі справи на розгляд Великої Палати, оскільки кредитор не довів існування виключної правової проблеми, яка потребує втручання Великої Палати. Суд зазначив, що це питання може бути вирішене Касаційним господарським судом у межах цієї справи.

У результаті Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 травня 2026 року — без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagramта в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.