Верховний Суд пояснив, коли земельний пай можна отримати навіть через 30 років

08-07-2026 12:57
news-image
Верховний Суд пояснив, чому особи, включені до списку членів КСП, можуть підтвердити право на пай навіть без отриманого сертифіката.
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду сформувала правовий висновок, який має уніфікувати судову практику у спорах щодо права на земельні частки (паї) колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств. У справі № 530/656/24 ВС розмежував дві категорії спорів про земельні паї та визначив, коли до вимог про визнання права на земельну частку (пай) позовна давність не застосовується, а коли її необхідно застосовувати.

Обставини справи

До суду звернулися семеро колишніх членів КСП імені Карла Маркса на Полтавщині.

Вони просили визнати за ними право на земельні частки (паї) площею по 4,49 умовного кадастрового гектара та зобов'язати селищну раду виділити ці земельні ділянки із земель комунальної власності.

Позивачі зазначали, що у 2024 році отримали документи та відомості, які, на їхню думку, підтвердили їхнє право на земельні паї. Частина з них стверджувала, що була включена до списку членів КСП, який додавався до державного акта на право колективної власності на землю, однак сертифікати на земельні частки (паї) так і не отримала. Інші вказували, що, попри членство у КСП на момент паювання, їхні прізвища безпідставно не були включені до такого списку.

Суд першої інстанції задовольнив усі позови.

Апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у задоволенні позовів. Він виходив із того, що до заявлених вимог необхідно застосувати наслідки спливу позовної давності, оскільки право на звернення до суду виникло ще під час паювання земель у 1996 році, а позивачі не довели поважності причин пропуску строку.

Що вирішив Верховний Суд

Об'єднана палата КЦС дійшла висновку, що у таких спорах необхідно розмежовувати дві різні категорії осіб, адже саме від цього залежить застосування позовної давності.

Перша категорія — це особи, які були включені до списку членів КСП, що додавався до державного акта на право колективної власності на землю, однак не отримали сертифікат на право на земельну частку (пай).

Суд наголосив, що право на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: КСП отримало державний акт на право колективної власності на землю, особа перебувала у членах КСП на момент видачі цього акта та була включена до списку осіб, який додавався до державного акта.

Об'єднана палата зазначила, що неотримання сертифіката не спростовує і не припиняє право особи на земельну частку (пай). Сертифікат є документом, який лише посвідчує вже існуюче право. Відсутність такого документа лише ускладнює реалізацію права, фактично залишаючи можливість підтвердити його шляхом звернення до суду.

Саме тому Верховний Суд розмежував позови про визнання права для захисту порушеного права та позови про визнання права для підтвердження вже існуючого права у разі невидачі документа, який посвідчує це право. До позовів осіб, які були включені до списку, але не отримали сертифікат, позовна давність не застосовується, оскільки такі позови спрямовані на підтвердження вже набутого права, а не на захист права, яке було порушене.

Друга категорія — це особи, яких безпідставно не включили до списку членів КСП, що додавався до державного акта.

У цьому випадку Верховний Суд зазначив, що невключення до списку є порушенням права особи. Тому позов про визнання права на земельну частку (пай) є способом захисту порушеного права, а до таких вимог застосовується позовна давність. Її перебіг починається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про невключення до списку.

Як це вплинуло на конкретну справу

Верховний Суд встановив, що четверо позивачів були включені до списку членів КСП, який додавався до державного акта, однак сертифікати на право на земельну частку (пай) не отримали. Тому апеляційний суд помилково застосував до їхніх вимог позовну давність. У цій частині постанову апеляційного суду скасовано, а рішення суду першої інстанції про визнання права на земельні паї залишено в силі.

Щодо трьох інших позивачів Верховний Суд встановив, що їхні прізвища були відсутні у списку членів КСП, який додавався до державного акта. Крім того, із матеріалів справи випливало, що ще під час проведення паювання земель вони знали про невключення до цього списку. Оскільки вони звернулися до суду лише через понад 27 років і не навели поважних причин пропуску строку, Об'єднана палата погодилася із застосуванням позовної давності та залишила в цій частині постанову апеляційного суду без змін.

Відступ від попередньої практики

Окремо Об'єднана палата звернула увагу, що справа була передана на її розгляд через різну практику Касаційного цивільного суду щодо застосування позовної давності у спорах про земельні паї.

У результаті Верховний Суд відступив від окремих раніше сформульованих висновків, відповідно до яких до вимог осіб, включених до списку членів КСП, але які не отримали сертифікат, застосовувалася позовна давність. Водночас Суд не знайшов підстав для відступу від правового висновку щодо застосування позовної давності до спорів осіб, яких не було включено до списку членів КСП, оскільки саме невключення до такого списку є порушенням права, яке підлягає судовому захисту в межах установлених законом строків.

Правовий висновок Об'єднаної палати

Об'єднана палата КЦС дійшла висновку, що право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: отримання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування особи у членах КСП на момент видачі цього акта та включення її до списку, який додавався до державного акта.

Неотримання сертифіката не спростовує і не припиняє це право, а лише ускладнює його реалізацію. Тому до позовів про визнання права на земельну частку (пай) осіб, які були включені до такого списку, але не отримали сертифікат, позовна давність не застосовується.

Натомість позов про визнання права на земельну частку (пай) особи, яку не було включено до списку членів КСП, є позовом про захист порушеного права. До таких вимог застосовується позовна давність, перебіг якої починається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про невключення її до списку. Саме такий правовий підхід, за висновком Об'єднаної палати, має застосовуватися судами під час розгляду аналогічних спорів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Источник: СЮГ