Верховний Суд пояснив, які обставини підтверджують умисел у справах про передачу через Telegram інформації про ЗСУ

09-07-2026 10:38
news-image
Верховний Суд залишив без змін вирок у справі про передачу через Telegram інформації щодо переміщення ЗСУ та підтвердив правильність кваліфікації таких дій за ч. 3 ст. 114-2 КК України.
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув касаційну скаргу захисника на вирок та ухвалу апеляційного суду у справі про поширення в умовах воєнного стану інформації щодо переміщення та розташування Збройних Сил України через Telegram-чат-бот. Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, погодившись із висновками судів попередніх інстанцій про правильність кваліфікації дій засудженої за частиною третьою статті 114-2 Кримінального кодексу України.

Суть справи

Судами встановлено, що обвинувачена не раніше 20 грудня 2022 року приєдналася у месенджері Telegram до тематичної групи «На самом деле в Днепре чат».

Не пізніше 7:42 5 травня 2023 року вона отримала з невстановленого джерела інформацію про перевезення військової техніки Збройних Сил України із селища Черкаське через село Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області, яке відбулося ввечері 4 травня 2023 року.

Діючи в умовах воєнного стану, знаючи про його запровадження та, як встановили суди, маючи намір передати відповідну інформацію представникам держави, що здійснює збройну агресію проти України, жінка за допомогою власного мобільного телефону направила через Telegram-чат-бот повідомлення про переміщення військової техніки Збройних Сил України із можливістю її ідентифікації на місцевості.

Після цього оператор чат-боту повідомив їй, що передані відомості мають важливе значення, та подякував за надану інформацію.

Згодом, приблизно о 09:00 14 червня 2023 року, жінка стала очевидицею розвантаження військової зброї біля церкви у центрі села Орлівщина та знову передала через той самий чат-бот інформацію про розташування військової техніки і зброї Збройних Сил України. У відповідь вона також отримала повідомлення з подякою.

Відповідно до інформації військової частини Міністерства оборони України, увечері 4 травня 2023 року через село Орлівщина дійсно перевозили танки на сідлових тягачах, а 14 червня 2023 року біля церкви здійснювалося розвантаження 82-мм мінометів «Васильок».

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області визнав обвинувачену винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 114-2 Кримінального кодексу України, та призначив покарання у виді восьми років позбавлення волі.

Дніпровський апеляційний суд залишив апеляційну скаргу сторони захисту без задоволення, а вирок місцевого суду — без змін.

У касаційній скарзі захисник стверджував, що апеляційний суд порушив право засудженої на захист, оскільки розглянув справу без її участі. Крім того, сторона захисту наполягала на неправильній кваліфікації дій, зазначаючи, що доказів наявності у засудженої мети передати інформацію представникам держави-агресора не існує.

Правові висновки Верховного Суду

Верховний Суд у справі № 183/501/25 нагадав, що відповідно до статей 433 та 438 КПК України суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Його повноваження обмежуються перевіркою правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, тоді як переоцінка доказів або встановлення нових фактичних обставин до компетенції касаційного суду не належать.

Колегія суддів зазначила, що судові рішення повинні відповідати вимогам статті 370 КПК України щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості, а ухвала апеляційного суду — також вимогам статей 418 та 419 КПК України. Перевіривши матеріали провадження в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що цих вимог суди дотрималися.

Щодо доводів про порушення права на захист Верховний Суд звернув увагу, що відповідно до частини четвертої статті 401 КПК України обов'язковий виклик обвинуваченого до апеляційного суду здійснюється лише у випадках, коли в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища, суд визнав участь обов'язковою або коли обвинувачений, який перебуває під вартою, подав відповідне клопотання.

У цій справі апеляційну скаргу подала виключно сторона захисту, питання про погіршення становища засудженої не порушувалося. Верховний Суд встановив, що вона була належним чином повідомлена про дату і час апеляційного розгляду, що підтвердила під час касаційного розгляду, однак клопотань про участь у засіданні не подавала. Захисник також не просив відкласти розгляд чи забезпечити участь підзахисної, зокрема в режимі відеоконференції. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційний суд не порушив вимог КПК України щодо забезпечення участі обвинуваченої у розгляді.

Верховний Суд також відхилив доводи про неправильну кваліфікацію дій за частиною третьою статті 114-2 КК України. Суд погодився з висновком апеляційної інстанції, що публікації та дописи у тематичній групі Telegram мали виражений ворожий, пропагандистський та проросійський характер. Крім того, після кожного повідомлення засуджена отримувала відповіді із подякою та повідомленням про важливість переданої інформації.

За таких обставин, зазначив Верховний Суд, вона безумовно не могла не розуміти, що неодноразово передана через чат-бот інформація про переміщення зброї, а також переміщення і розташування Збройних Сил України та інших військових формувань буде використана саме представниками держави, що здійснює збройну агресію проти України. Тому кваліфікація її дій за частиною третьою статті 114-2 КК України є правильною.

Колегія суддів також зазначила, що апеляційний суд належним чином перевірив усі доводи апеляційної скарги, мотивовано погодився з вироком місцевого суду та навів достатні підстави для залишення його без змін. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, Верховний Суд не встановив.

У результаті касаційну скаргу захисника залишено без задоволення, а вирок Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області та ухвалу Дніпровського апеляційного суду — без змін.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Источник: СЮГ