Верховний Суд розмежує управлінські акти держави та майнові спори в процедурах банкрутства
Визначення меж господарської юрисдикції у справах про банкрутство державних підприємств залишається актуальним питанням для правозастосовної практики. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 16.07.2026 р. передав на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 904/284/22 (904/1811/25) щодо оскарження розпорядження КМУ про зміну органу управління майном боржника.
Ключова проблема полягає у визначенні того, чи є передача цілісного майнового комплексу між державними відомствами майновим спором, що безпосередньо впливає на ліквідаційну масу за статтею 7 КУзПБ .
Судова робота потребує не лише досвіду, а й швидкого доступу до актуальної практики та процесуальних даних. У LIGA360 усе необхідне для аналізу судових справ зібрано в одному просторі. Подивіться, як це працює у ваших щоденних юридичних завданнях, отримавши тестовий доступ.
Попередній підхід базувався на висновку, що зміна суб'єкта управління автоматично впливає на інтереси кредиторів і має розглядатися виключно господарським судом. Колегія суддів пропонує визнати цю позицію помилковою, оскільки перерозподіл повноважень між органами виконавчої влади не змінює титулу володіння підприємства та не відчужує активи держави. Очікується, що судова палата сформує новий підхід, який чітко відокремить публічно-управлінські функції держави від спорів щодо складу майна боржника.
Більше про очікувану правову позицію Верховного Суду та її вплив на судову практику - в аналітичному огляді в LIGA360.