Верховний Суд роз'яснив межі права учасника товариства на отримання документів про його діяльність
Учасник товариства має право отримувати документи, які містять інформацію про його діяльність, навіть якщо конкретна назва такого документа прямо не зазначена у статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Вирішальне значення має зміст документа та його належність до визначених законом категорій. Такий підхід підтвердив Верховний Суд.
Спір виник після того, як учасник товариства звернувся із запитом про надання значного обсягу документів та інформації щодо господарської діяльності. Серед іншого він просив надати банківські документи, договори, відомості про зобов'язання та майно, рішення органів управління, фінансову й податкову звітність, аудиторські висновки, інформацію про дивіденди та судові справи.
Товариство фактично не виконало запит, після чого учасник звернувся до суду. Суди першої та апеляційної інстанцій переважно підтримали його вимоги, а товариство оскаржило рішення до Верховного Суду.
Ключовим питанням стало те, чи можна вважати перелік документів у частині першій статті 43 Закону про ТОВ вичерпним.
Юридична експертиза вимірюється не кількістю відкритих документів, а якістю рішень, які вони допомагають ухвалити. LIGA360 поєднує необхідну правову інформацію, аналітику та інструменти аналізу, щоб скоротити шлях від питання клієнта до обґрунтованої відповіді. Оцініть можливості системи, скориставшись тестовим доступом.
Верховний Суд у постанові від 24.06.2026 р. у справі № 907/1038/25 звернув увагу, що поряд із конкретно названими документами закон передбачає широкі категорії, зокрема документи бухгалтерського обліку, звітності, документи, що підтверджують права товариства на майно, а також інші документи, передбачені законодавством, статутом або рішеннями органів товариства.
Тому сам факт того, що певний документ буквально не названий у статті 43 Закону, ще не означає відсутності в учасника права на його отримання. Суд має з'ясувати, чи належить такий документ за своїм змістом до передбачених законом категорій.
ВС наголосив, що право на інформацію необхідне учаснику і для реалізації інших корпоративних прав. Ненадання відповідних відомостей може порушувати не лише саме право на інформацію, а й ширший комплекс прав учасника товариства.
Докладніше про межі корпоративного права на інформацію, аргументи сторін та підхід Верховного Суду читайте у повній аналітичній статті.