Верховний Суд визначив межі добросовісної поведінки орендодавця при поновленні договору оренди землі
Спори про продовження договорів оренди землі нерідко виникають не лише через питання дотримання формальної процедури, а й через оцінку поведінки орендаря та орендодавця під час її реалізації. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 924/780/25 (постанова від 2 вересня 2026 року), у якій перевірялася правомірність відмови у поновленні орендних відносин та подальшої передачі права оренди іншій особі.
Правова проблема виникла також у зв'язку з передачею справи до Великої Палати Верховного Суду з метою можливого відступу від висновку, сформульованого в іншій справі. Водночас Велика Палата встановила, що правовідносини не є подібними: в одному випадку йшлося про оскарження реалізації владних управлінських повноважень у процедурі торгів, а в іншому - про захист приватного майнового права орендаря. Тому колегія продовжила розгляд справи без необхідності відступати від попередньої позиції. Верховний Суд також відхилив підхід, за яким розбіжність між запропонованими умовами договору могла сама по собі виправдати відмову без належного реагування на звернення орендаря.
Попередьте незаконні дії з об'єктами нерухомості та діяльність "чорних реєстраторів". Налаштуйте моніторинг в SMS-Маяк та отримуйте сповіщення про будь-які дії щодо майна компанії. Деталі за посиланням.
Колегія залишила без змін рішення попередніх інстанцій та звернула увагу на обов'язок орендодавця діяти добросовісно. Якщо орендар реалізує своє переважне право, а між сторонами виникають питання щодо істотних умов майбутнього договору, ситуація потребує належного правового реагування та узгодження позицій, а не лише формальної відмови. Які саме межі такого обов'язку визначив Верховний Суд і коли орендодавець може обґрунтовано відмовитися від продовження оренди - має значення для подальших спорів.
Більше про нову правову позицію Верховного Суду та її вплив на судову практику - в аналітичному огляді в LIGA360.