Ветеранка з Луцька Алла Сенченко судиться, щоб повернути мільйон виплат за час полону (фото, відео)
Ветеранка з Луцька Алла Сенченко через суд намагається повернути виплати, нараховані їй за перебування у полоні впродовж восьми місяців.
За словами жінки, гроші отримала її сестра, доки вона перебувала у полоні – повідомляє Суспільне.
Нагадаємо, що лучанка Алла Сенченко була у війську із 2018 року. Згодом пішла у запас, але повернулася до лав ЗСУ у перший день повномасштабного вторгнення у 2022 році, служила на посаді стрільця. У травні того ж року її відправили на бойове завдання на передову. За кілька тижнів потрапила у полон. Певний час вважалася безвісти зниклою. В лютому 2023 військовослужбовицю звільнили з полону, а в березні того ж року її зустрічала родина у Луцьку.
Алла розповіла, що коли повернулася, захотіла отримати свої зароблені гроші, але виявилося, що їх отримала сестра Руслана Цепух.
«Після повернення з полону я проходила реабілітацію і відновила свою банківську картку, перекинула свої дані реквізити у фінвідділ нашого підрозділу і попросила, щоб вони перераховували кошти на мій рахунок. На що мені начальник фінвідділу сказав, що цю заробітну плату ми перерахуємо на попередню реквізити, а вже наступні будемо перераховувати тобі. Коли я повернулася, то офіцер нашого підрозділу сказав мені, що гроші акумульовані на спецрахунку і їх перерахують, напишеш рапорт. Після написання заяви Цепух Руслани, перерахувалось моє грошове забезпечення протягом восьми місяців перебування в полоні на її рахунок. От по поверненню вона їх мені не повернула», – поділилась ветеранка.
Зараз Алла позивається до суду, хоче повернути гроші, нараховані їй за період перебування у полоні – з червня 2022 року по лютий 2023 року, а це, з її слів, більше мільйона гривень. Також ветеранка претендує на моральну компенсацію за затримку виплат.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перейшли за оголошенням і втратили гроші: волинян масово обкрадають шахраї
«Коли мене перевезли в Алуки, я сиділа в одиночній камері. Нам дали можливість написати листа додому, щоб повідомити, що ми перебуваємо в полоні. На російській мові ми писали, я дослівно не пам'ятаю, але факт такий був, що я перебуваю в полоні і можливо мене швидко повернуть, але можливо я не повернусь ніколи. І я тебе люблю. От заблокуй мої кошти. Ну, спочатку, напевно, було написано: "Заблокуй мою картку". Ну, але ж питання: заблокуй картку, а не забери всі мої гроші. Я хочу, щоб мені повернули мої кошти, які мені належать. Знаєте, це не нагорода там чи ще щось, це те, що мені нараховувалось, і я хочу їх повернути», – пояснює жінка.
Судова тяжба триває понад два роки.
Адвокатка ветеранки Ольга Кудрицька говорить, що справа Алли Сенченко уже пройшла дві судові інстанції. Зараз вона розглядається у Верховному суді.
«І суд першої інстанції, суд другої інстанції відмовили у задоволенні позовних вимог. Основним критерієм відмови стало те, що сестра є членом сім'ї позивачки у справі. Так, але вони не врахували норми 884 постанови, яка передбачала виключне коло осіб. Нормативна база, яка діяла на той час, це 884 постанова, на сьогоднішній день вона абсолютно кардинально змінена, але тоді передбачала виключне коло осіб, які мали би право отримати таку матеріальну допомогу військовослужбовця, який перебував у полодні, безвісти зниклий або інтегрований. Таких родичів, як сестра, там не було, але на той момент сестрі виплатилося це матеріальне забезпечення», – розповіла адвокатка.
Ольга Кудрицька
За її словами, також відкрите кримінальне провадження, пов'язане з обставинами нарахування та виплати грошового забезпечення Алі Сенченко у військовій частині, де вона служила.
«Паралельно з адміністративним позовом була написана заява про вчинення злочину, перевищення службових дій в той же час і ДБР розслідувало дане провадження», – повідомляє правозахисниця.
Сестра ветеранки Руслана Цепух, сказала, що причина конфлікту не заробітна плата, а батьківський спадок.
«У нас є спадкове житло, в якому моїх три частини, а її – одна. Я хочу свою частину отримати. У 2018-му році я їй дала інформацію, де піти до нотаріуса, заплатила гроші. Все, на цю пору 6 років пройшло. Це не з 2023-го року, коли вона з полону пройшла. Ніхто не переоформив житло, не надав мені мої кошти. Я на даний час не можу так само скористатися – ні продати житло, ні ще щось, тому що в неї там одна частина. Видно вже сестра моя захотіла чи одну половину, чи ще щось, враховуючи те, що в нас є ще брат. Скільки я обійшла координаційних штабів тут в Луцьку – мене всі бачили і знали, що я шукала. Я листки списувала, шукаючи її. В мене була довіреність навіть на те житло вже – вона приїхала, перед війною жила в мене. Я їй дала житло, вона прийшла, дала мені довіреність. Я навіть не скористалася тою довіреністю, щоб те житло вже узаконити, бо я все виконувала. Я ходила скрізь, якби в мене були б наміри ті к кошти привласнити, я б цього всього не робила би», – розповіла Руслана.
Руслана Цепух
Зі слів юриста Марка Коломойця, невиплата грошового забезпечення звільненому з полону військовослужбовцю – це порушення.
«Тоді діяла норма закону, що родичі першого лінії споріднення, тобто батьки, чоловік, дружина, діти, мали право подати заяву та отримувати повне грошове забезпечення військовослужбовця. Тобто його офіційне грошове забезпечення плюс додаткову винагороду у вигляді 100 000. Вони отримували її кожен місяць. Це ті родичі, які відносились до першої лінії споріднення. Якщо їх не було, ці гроші повинні були заброньовуватись на рахунку військової частини для того, щоб коли військовослужбовець повернувся з полону, він мав отримати одразу якісь зарплати. Повинна була бути якась підстава, а ця підстава – це повинно було бути розпорядження. Якщо оцього особистого розпорядження не було, тоді це взагалі незрозуміло, яким чином вона могла отримувати цю виплату. Питання тут не до сестри», – пояснив Коломоєць.
Часто люди не знають і вважають себе близкими родичами, каже юрист, пишуть заяву і отримують кошти. Тому тут провина того, хто цими коштами розпоряджався, а саме ТЦК та СП та військова частина. На його думку, ветеранці потрібно повертати собі свої кошти в судовому порядку, тому що вона має на це право.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Волині судили військового за шахрайство на понад мільйон гривень
Речниця Волинським обласного ТЦК та СП Уляна Кравчук у коментарі розповіла, що рішення про виплату грошового забезпечення ухвалює командир військової частини:
«Постановою Кабінету Міністрів України №884 визначено дане коло осіб, які мають право на виплату грошового забезпечення. Рішення щодо виплати приймає командир військової частини відповідно, де проходить військову службу даний військовослужбовець. Сім'я, родичі військовослужбовця, надсилають письмову заяву безпосередньо на командира військової частини, який приймає рішення протягом 15 днів. Також дану заяву можна надіслати через територіальний центр комплектування. Однак рішення щодо виплати, повторюсь, приймає лише командир військової частини. Військовослужбовець, який потрапив у полон, є заручником, або є безвісти зниклим, має право написати розпорядження особисте, в якому він, прописує коло осіб, яким будуть надсилатися кошти його грошового забезпечення. Якщо ж даного розпорядження військовослужбовець не написав, тоді 50% його грошового забезпечення депонується на його особистий рахунок, а 50% коштів виплачується родичам військовослужбовцям».
Кравчук зазначила, що сестру Алла вказала як єдиного свого родича у документах при військовій частині. Так, оскільки вона проходила в військовій частині військову службу і там вона вказувала лише сестру у всіх документах про родичів – командир військової частини прийняв рішення щодо виплати даного грошового забезпечення. Доки військова перебувала в полоні, щоб виплата даного грошового забезпечення була перерахована на рахунок сестри. Оскільки на той момент військова частина перебувала на фінансовому забезпеченні при Волинському обласному територіальному центрі комплектування, то кошти надходили з рахунків Волинського ТЦК.
У Державному бюро розслідувань у відповіді на запит повідомили, що за даними слідства, службові особи військової частини А7086 у період з червня 2022 року по лютий 2023 незаконно виплатили грошове забезпечення належне Алі Сенченко за час її перебування в полоні. Сума склала майже мільйон гривень.
За інформацією Волинської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони західного регіону, 18 червня 2024 року до Луцького міськрайонного суду скерували обвинувальний акт щодо командира військової частини, у якій служила Алла Сенченко. Йому інкримінують кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем). Нині судове провадження зупинене у зв'язку з проходження ним військової служби.
У цій історії є два судові процеси. Адміністративний щодо повернення грошового забезпечення, який нині розглядає Верховний суд, та кримінальний щодо обставин ухвалення рішень у військовій частині.
Зі слів юриста Марка Коломойця, лишається сподіватися на те, що Верховний суд все ж таки дійде до справедливості. В такому випадку дана справа може стати прецедентною.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: