Від детінізації до «Промислового Рамштайну»: головні економічні плани Кабміну на 2026–2027 роки

Сьогодні Уряд визначає економічне відновлення вже не лише як відбудову зруйнованого, а як перебудову самої моделі української економіки.

Четвертий напрям Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Прискорення відновлення та економічного розвитку» передбачає три стратегічні цілі: забезпечення макрофінансової та фіскальної стійкості, відновлення і модернізацію критичної інфраструктури та перехід до продуктивної, інноваційної, інвестиційно й експортно орієнтованої економіки з високою доданою вартістю.

Йдеться про спробу перейти від економіки, яка значною мірою залежить від зовнішньої допомоги та експорту сировини, до моделі, здатної створювати більше внутрішнього ресурсу для розвитку й оборони.

Нова економічна модель

Одна з головних ідей напряму — збільшення виробництва продукції з високою доданою вартістю всередині України.

Уряд планує розвивати промислову політику, локалізацію виробництва, переробку та інструменти підтримки українських виробників. Окреме місце займає розвиток оборонно-промислового комплексу та залучення приватного капіталу до виробництва технологічної продукції.

В аграрному секторі акцент також зміщується від експорту сировини до глибшої переробки. Уряд ставить за мету зростання частки переробки в структурі аграрного експорту до 63 відсотків у 2027 році.

Планується реалізація програми «Промисловий Рамштайн» (2026—2027 роки), політика «Зроблено в Україні», локалізація та розвиток промислової інфраструктури.

«Промисловий Рамштайн» спрямований на підвищення інвестиційної привабливості України та залучення капіталу в пріоритетні високотехнологічні сектори для забезпечення готовності до повоєнного відновлення

Для бізнесу це може означати потенційне розширення доступу до державних програм підтримки, фінансування та промислової інфраструктури. І це у випадку, якщо програма буде не тільки схвалена, а й належним чином реалізована.

Макрофінансова стійкість та банківський сектор

Фінансова стабільність залишається головною умовою реалізації всіх інших змін.

Уряд ставить за мету зменшувати частку держави у банківському секторі та створювати умови для його більшої конкурентності.

Окремий напрям — підготовка до продажу пакетів акцій «Сенс Банку» та «Укргазбанку». Мінфін уже працює над залученням радника з продажу цих банків, а урядові документи передбачають відповідні заходи у 2026 році.

Паралельно Уряд розраховує на зростання внутрішніх доходів бюджету, зокрема за рахунок детінізації економіки та розширення бази оподаткування.

Водночас важливо: зростання податкових надходжень не може автоматично сприйматися як гарантований результат детінізації. Це саме очікуваний урядом ефект політики, який залежатиме від конкретних законодавчих та адміністративних заходів.

Відновлення інфраструктури

Інфраструктурне відновлення в Програмі розглядається не лише як компенсація воєнних руйнувань, а як можливість модернізувати економіку.

У транспортному секторі фокус на інтеграції України з європейською транспортною системою, розвитку прикордонної інфраструктури, залізничних та автомобільних маршрутів, а також збільшенні пропускної спроможності основних логістичних напрямів.

Окреме значення матиме розвиток євроколії та транспортних сполучень із країнами ЄС.

Надра, промисловість та європейські екологічні стандарти

Ще один блок — використання природних ресурсів як джерела інвестицій та промислового розвитку.

Уряд передбачає вдосконалення механізмів користування надрами та приведення відповідного регулювання до стандартів ЄС.

Йдеться, зокрема, про такі стратегічні ресурси, як літій, графіт, титан та уран.

Однак наразі сама наявність ресурсів не гарантує економічного прориву. Все залежить від того, чи будуть створені умови для видобутку, і головне для переробки та виробництва продукції з високою доданою вартістю в Україні.

Також держава має гармонізувати екологічне та хімічне регулювання з європейськими правилами.

Частина інструментів, на які спирається четвертий напрям, уже функціонує. Зокрема, держава продовжує програми підтримки підприємців, кредитування бізнесу та розвиток оборонних технологій. Платформа Brave1 стала одним із механізмів залучення приватного капіталу в український ОПК.

Продаж державних банків, нові елементи промислової політики, модернізація інфраструктури та законодавчі зміни — це передусім завдання на наступний період, а не вже досягнуті результати.

Уряд пропонує модель, у якій держава має створювати правила та інфраструктуру, а основним двигуном зростання стає приватний сектор. Наскільки ця модель спрацює, залежатиме вже не від кількості задекларованих реформ, а від їхнього практичного виконання — законодавчого та фінансового.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.