Від Франка до дебютантів: як «Вавилонська матриця» відкриває українських авторів Європі

Коротка розповідь про письменника, уривок його твору і переклади кількома мовами можуть стати початком знайомства з іноземним видавцем. Саме такий шлях пропонує «Український магічний куб» — проєкт представлення української літератури на багатомовній вебплатформі BabelMatrix, або «Вавилонська матриця». До його реалізації долучилося львівське видавництво «Астролябія». Про те, як працює ця ініціатива, хто добирає тексти та які можливості вона дає маловідомим авторам, розповів DailyLviv.com засновник «Астролябії» Олег Фешовець.

За оцінкою видавця, після початку повномасштабного російського вторгнення інтерес до української літератури в Європі зріс. Проте сама увага до України ще не робить її книжковий ринок зрозумілим для закордонних видавців. Їм потрібно знаходити авторів, оцінювати тексти й залучати перекладачів, перш ніж ухвалювати рішення про видання.

Фешовець вважає, що українська література тривалий час залишалася в тіні російської, а її представлення за кордоном надто часто обмежувалося невеликим колом відомих імен. Проблема недостатньої видимості, за його словами, стосується багатьох літератур: видавцям простіше працювати з уже знайомими авторами і ринками, ніж досліджувати незнані.

«Вавилонська матриця» покликана полегшити це перше знайомство. Багатомовна вебантологія дає змогу читати літературні тексти в оригіналі та перекладах. Її історія почалася з представлення угорських авторів іншими мовами, а згодом охопила ширше коло літератур і мовних пар. Такий розвиток платформи описувала ще 2013 року Європейська рада асоціацій літературних перекладачів — CEATL.

Український напрям дістав назву «Український магічний куб. Погляд на українську літературу». За словами Олега Фешовця, ініціатором українського проєкту є німецьке видавництво Schenk Verlag, а реалізують його спільно німецькі, угорські й українські партнери за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Schenk Verlag залучило до співпраці львівську «Астролябію», Видавництво Анетти Антоненко з Києва, «Видавництво 21» з Чернівців, угорське видавництво Typotex, а також українську культурну організацію в Німеччині. Українські видавці долучилися до добору авторів і підготовки матеріалів, а громадська організація, як пояснив Фешовець, допомагала з адмініструванням проєкту в Україні.

Механізм представлення автора доволі простий: біографічна довідка, інформація про твір і фрагмент, за яким можна скласти перше враження про письмо. Зарах на вебплатформі вже є матричні переклади українських текстів німецькою, польською, угорською мовами, формується також намір додати англійську.

Для літературного агента чи видавця це зменшує обсяг підготовчої роботи: щоб зрозуміти, чи цікавий йому автор, уже не потрібно починати з пошуку перекладача. Спочатку він може прочитати готовий уривок, а зацікавившись — перейти до докладнішого ознайомлення.

«Таким чином полегшується доступ маловідомих літератур і маловідомих авторів до більших, великих ринків», — пояснив Фешовець.

Українське представлення охоплює різні покоління письменників. Від корифеїв української літератури Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Панаса Мирного, Михайла Коцюбинського, Осипа Маковея та інших відомих письменників до сучасних авторів. Поруч із класиками та знаними письменниками платформа, за задумом учасників, має давати простір і тим, хто ще не здобув широкого визнання.

Добір текстів на початковому етапі здійснювали видавництва-партнери. Вони готували довідки про авторів, обирали твори та фрагменти й передавали матеріали для перекладу й розміщення. Фешовець наголошує, що кожен партнер спирався на власний літературний смак і професійну оцінку.

Це стосувалося й класики. Для «Астролябії» завдання полягало не лише в тому, щоб представити відоме ім’я. Важливо було знайти текст, який може зацікавити читача, незнайомого з українською літературою. Таким текстом, за словами видавця, може виявитися й менш знаний твір, наприклад, Івана Франка, якщо саме він найпереконливіше розкриває автора для європейського читача.

«Це все ж таки був наш вибір, це ми вибирали, як класичних авторів, так і сучасних», — зазначив Олег Фешовець.

Наступний етап, про який розповів видавець, передбачає можливість самостійного звернення письменників. Авторові він радить переглянути вже наявні сторінки на платформі, підготувати довідку про себе, фотографію та показовий фрагмент твору обсягом до трьох тисяч знаків, подбати про якісні переклади й надіслати матеріали за оприлюдненими контактами.

Важлива також рекомендація для учасника проєкту: конкретні умови подання та вимоги до перекладів авторові варто уточнювати в команди платформи. Фешовець зауважив, що зі збільшенням кількості пропозицій підтримувати проєкт може стати складніше, зокрема фінансово.

Окреме питання — що відбувається після появи тексту на сайті. Розміщення уривка створює можливість бути поміченим, однак до закордонного видання ще потрібно пройти кілька етапів. За словами Фешовця, зацікавлений видавець запитуватиме повний текст, залучатиме фахівців для його оцінювання та вирішуватиме, чи готовий вкладати кошти у книжку. Лише тоді може постати питання придбання прав і повного перекладу.

Поки що невідома кількість контрактів, укладених завдяки українському напряму платформи. Але згодом така інформація стане додатковим магнітом до "Українського магічного куба".

Цей доступ може бути корисним і українським видавцям. Фешовець допускає, що, побачивши на платформі цікавий твір, який ще не виходив друком в Україні, сам запропонує такому авторові видання в «Астролябії».

Для письменника «Український магічний куб» — це можливість представити своє письмо кількома мовами. Для іноземного читача — нагода побачити українську літературу в ширшому колі імен і творів. А для видавця — почати знайомство з автором із конкретного тексту, з якого згодом може вирости книжка.