Від конкурсів до спільних мрій: як у селі на Тальнівщині відзначили День молоді
День молоді в Соколівочці на Тальнівщині минув без гучних дискотек, але в теплій і дружній атмосфері. Дівчата й хлопці зібралися разом, аби поговорити про найважливіше: чого бракує місцевим мешканцям і гостям села, яким вони бачать власний осередок культури та які зміни спроможні втілити вкупі з громадою.
Про свято розповіли завідувачка місцевого будинку культури Олена Орел і бібліотекарка Валерія Хлівнюк. Жінки вже давно працюють пліч-о-пліч, вкладаючи душу в кожну подію, щоб дозвілля дітлахів, молоді й дорослих людей залишало лише приємні спогади й дарувало натхнення.
Зустріч розпочали зі слів вдячності військовим
У День молоді до клубу завітали юнаки та дівчата, аби відпочити, поспілкуватися й поділитися своїми мріями. Розпочали подію зі слів глибокої вдячності українським Захисникам і Захисницям, завдяки яким молодь має змогу навчатися, бачитися з друзями й жити далі. Хвилиною мовчання присутні згадали всіх полеглих Героїв, які віддали життя за мирні світанки.
Оповита цим світлим сумом розмова м’яко перейшла до того, що хвилює молодих людей найбільше. «», – каже Олена Орел.
Молодь говорила про ставок, пляж і розвиток села
Культпрацівниці розповіли, що юнаки й дівчата поділилися чималою кількістю конкретних ідей. Серед головних прохань – очищення та впорядкування місцевого ставка, облаштування затишного пляжу зі свіжим піском, а також створення нових можливостей для дозвілля. Молодь навіть жартувала, що хотіла б бачити двері клубу відчиненими цілодобово. «», – поділилася Валерія Хлівнюк.
Водночас жінки зауважили, що самотужки втілити такі задуми в життя важко. Водойма потребує розчищення від намулу, а для облаштування берега необхідні техніка, пісок і небайдужі руки всієї громади. «», – підсумувала завідувачка будинку культури.
Конкурси, вікторина й живе спілкування без гаджетів
Після серйозних розмов молодь із радістю долучилася до рухливих конкурсів і тематичної вікторини. У клубі панувала невимушена атмосфера: лунали сміх, жарти й теплі слова підтримки, а головне – відбулося щиросердне спілкування, якого так бракує серед щоденної метушні. Найдушевнішою миттю вечора стало його завершення. Усі разом смажили картоплю, розмовляли про все на світі й насолоджувалися чудовим товариством. «», – з усмішкою згадує бібліотекарка.
У Соколівочці працюють не лише для свят
Організаторки зауважили, що День молоді – лише одна з багатьох подій, якими живе місцевий осередок культури. До прикладу, до ювілею Конституції України тут улаштували пізнавальну зустріч для малечі «Ми діти вільної країни». Хлопчики й дівчатка пригадували історію Основного Закону, згадували державні символи й завзято відповідали на запитання тематичної вікторини.
Надзвичайно зворушливим моментом стало плетіння браслетів із польових квітів як символу краси, мирного життя й любові до рідного краю. Наприкінці зустрічі всі разом заспівали «Ой у лузі червона калина».
«», – додала Валерія Хлівнюк.
Благодійний ярмарок до Дня села зібрав понад 11 тисяч гривень
Цього літа в клубі відбувся благодійний концерт-ярмарок «Село єднає серця», присвячений 256-й річниці від дня заснування Соколівочки. Програма свята об’єднала патріотичні пісні та поезію. Своїми виступами глядачів тішили фольклорний колектив «Берегиня», жіночий вокальний гурт «Барви» з Романівки, а також аматорський гурт «Зелен-гай» і танцювальний ансамбль «Дивоцвіт» із Зеленькова. Особливо зворушили присутніх номери Антоніни Ларіної, яка знайшла прихисток у Соколівочці, тікаючи від війни, а також чуттєвий дует Юлії Шахрай та її онучки Мілани.
Спільними зусиллями на ярмарку вдалося зібрати 11 104 гривні. Частину коштів – 5 000 гривень – спрямували на матеріали для маскувальних сіток, які тальнівські майстрині щодня плетуть для фронту безпосередньо в будинку культури. Решту, 6 104 гривні, передали Людмилі Перцевій в Онопріївку, де готують домашні смаколики для українських захисників.
Післяслово
Завершуючи розповідь про життя осередку культури, Олена Орел і Валерія Хлівнюк зауважили, що прагнуть використати кожну нагоду, аби діти й молодь мали власне затишне місце для зустрічей, творчих задумів та добрих спільних справ.
Свято в Соколівочці наочно довело: юнацтво щиро прагне бачити рідний куточок доглянутим, сучасним і сповненим життя. А ще ця зустріч подарувала впевненість у тому, що навіть маленький сільський клуб здатен згуртувати людей, дати поштовх світлим ідеям та зміцнити віру в майбутнє свого села.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію
