Від короля до алхіміка: казкова мапа Харкова

Іноді здається, що ми живемо в якійсь казковій реальності. Щоправда, ця казка здебільшого нагадує фільм жахів, однак… Тож давайте трохи відволічемося від сумних думок, зануримося у чарівний вигаданий світ та уявимо Харків як велике, могутнє та щасливе королівство.

MyKharkov.info трохи пофантазували та втілили окремі локації нашого прекрасного міста й найближчих до нього поселень в образах казкових персонажів.

Центр

Король. Мудрий, статусний, величний і трохи гордий. Він любить порядок, традиції та красиву архітектуру. Живе серед бібліотек, розкішних парків і театрів, радиться з професорами Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Його «корона» сяє у шпилі Держпрому, а на майдані Свободи стоїть його трон, зібраний з уламків ворожих снарядів. Це нагадування про те, що навіть вогняний смертоносний метал врешті-решт служитиме нескореному залізобетонному місту та його мешканцям.

Салтівка

Велетень-охоронець. Сильний, масивний, трохи суворий, але добрий у душі. Він тримає на плечах тисячі родин, пам’ятає дитячі голоси у дворах та вміє виживати за будь-яких умов. Його не злякати — він став міцним щитом для міста у найскладніші часи. Велетень обовʼязково дочекається моменту, коли у кожному вікні його багатостраждального району знову загориться вогник миру й спокою.

Холодна гора

Старий лицар. Його замок, що височіє над містом, — Покровський монастир. А поруч стоїть старий вокзал — ворота, через які проходили тисячі історій. Трішки відокремлений, з власним кодексом честі, він пам’ятає давні часи, незмінно стоїть на пагорбі й дивиться на місто з висоти.

Олексіївка

Принцеса. Вона сучасна й впевнена — не з тих принцес, що чекають на рятівника. Її палаци — це нові житлові масиви. Вона любить порядок, чисті подвір’я та комфорт. Якщо Центр — це Король, то Олексіївка — його наймолодша й найперспективніша донька. Вона має власне королівство, де все продумано: дороги, метро, зелені зони, дитячі майданчики та зручна інфраструктура.

Павлове Поле

Лісова фея. Її стежки ведуть до Саржиного яру, де панують спокій, тиша та натхнення. Вона читає книжки біля корпусів відомих харківських університетів, гуляє міськими алеями та пʼє ароматну каву, майстерно поєднуючи міську інтелігентність із природною гармонією.

ХТЗ

Коваль. Його серце — Харківський тракторний завод. Удар молота крізь часи котиться між цехами та проспектами Індустріального району. Міцний, із загартованими руками, надійний та прямолінійний. Цей район іноді гуде, як старий завод, але в його серці — сила та історія праці.

Читайте також: Як сказати, що ти з Харкова, не кажучи, що харків’янин

Москалівка

Старий майстер-чарівник. Блукає біля давніх складів та вздовж річки Лопань, пам’ятаючи дорогу до Благовіщенського собору, чий силует видно неподалік. І хоча назва району останнім часом викликає неприємні асоціації, ця місцевість має багату історію, повну важливих міських традицій та знань.

Пʼятихатки

Алхімік. Працює у лабораторіях Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» (ХФТІ). Саме тут у далекому 1932 році вперше в СРСР розщепили атомне ядро. Багато цікавих відкриттів було зроблено тут — на тихій харківській окраїні біля соснового лісу.

Селище Жуковського

Астроном-мрійник. Попри назву «селище», це повноцінна частина Харкова, міць якої зосереджена у стінах Національного аерокосмічного університету «ХАІ», де народжуються крила.

Сокільники

Добрий лісничий. Його володіння — стежки Лісопарку, тиша та простір. Поміж старих могутніх дерев вʼється колія дитячої залізниці. Віримо в те, що вже дуже скоро цей затишний лісовий куточок посеред великого міста знову наповниться радістю та дитячим сміхом.

Горизонт

Фенікс. Народжений з попелу старого індустріального світу. Він ще вчиться літати, але в ньому багато снаги. Його крила — це нові будинки й дороги, а сила — у сучасних житлових кварталах та торгових майданчиках біля станції метро «Індустріальна».

Східний

Ранковий вартовий. Зустрічає сонце над промисловими майданчиками та складами, охороняючи спокій міста. Саме цей район вітає харківське світло щоранку та дарує надію на тихий, спокійний день.

Аеропорт

Крилатий мандрівник. Його палац — Міжнародний аеропорт «Харків». Тут починаються дороги в інші світи. Зараз тут порожньо й темно, але багато харківʼян мають теплі спогади про подорожі, які починалися саме звідси. І ми обовʼязково дочекаємося, коли в харківському небі знову злетять великі залізні птахи.

Залютине

Гном. Тихі вулиці та близькість до зелених зон роблять його відокремленим, але самобутнім. Він також любить майструвати, ремонтувати та допомагати місцевим мешканцям.

Нові Будинки

Домовик. Живе у маленьких двориках, любить ринки, школи, невеликі сімейні крамнички та затишні панельні подвір’я. Трохи ностальгійний, теплий, домашній. Він знає всіх сусідів, береже спокій дворів та вечірні розмови на лавочках.

Гагаріна

Зоряний вершник. Мчить проспектом, немов небесним шляхом. Стрімкі фари миготять, наче зорі. Швидкість, свобода та драйв — здається, дух космонавта дійсно мешкає десь поміж багатоповерхівок на Аерокосмічному проспекті.

Журавлівка

Водяна німфа. Вона живе біля хвиль Журавлівського водосховища, слухає плескіт човнів та стереже піщані береги. Влітку вона оживає разом із пляжами та рибальськими світанками.

Пісочин

Титан. Стоїть на західній брамі міста вздовж траси М03. Його сила — у нових кварталах та височинах, звідки видно Харків. Великий та впевнений, він виростає з піску й каменю, зводячи нові стіни й вежі.

Шишківка

Мудра сова. Вона бачить більше, ніж здається. Раніше в цьому районі вирувало життя: цехи, склади, поїзди. Нині все наче завмерло, але сова не метушиться — вона спостерігає. Її сила — у тиші й пам’яті.

Безлюдівка

Русалка. Тиха, літня, із запахом води й сонця. Любить світанки над річкою та втечу від міської метушні. Її володіння — чисті води Безлюдівського озера. Влітку вона сміється разом із відпочивальниками, а взимку стає тихою й дзеркальною.

Як вам прогулянка Харківським королівством? У кого в гостях любите бувати найчастіше?

Ірина Станевич