Від планових операцій та розміреного графіка — до роботи на межі можливостей. Вадим на позивний "Липа" до повномасштабного вторгнення працював цивільним хірургом на Сарненщині та у Рівному. Своє рішення піти до війська називає свідомим та простим: застосувати власні професійні навички там, де вони зараз найпотрібніші. Сьогодні він витягує осколки, зупиняє важкі кровотечі та рятує життя бійців рівненської ТрО. Про відмінності цивільної та військової медицини і екстрені рішення в операційній дивіться у сюжеті.

У цивільному житті Вадим працював хірургом у районній лікарній та приватній медицині Рівного. Каже, життя було передбачуваним та плановим. Позивний «Липа» вибрав випадково — просто побачив дерево обабіч дороги, коли їхав у підрозділ. З початком служби у військовій медицині ритм його роботи змінився кардинально.

Найчастіше лікарю доводиться мати справу з вогнепально-осколковими пораненнями кінцівок, однак трапляються і складні травми черевної порожнини та голови. В операційній стабпункту на ухвалення критичних рішень та зупинку кровотечі іноді є лише кілька хвилин, тож емоціям тут місця немає.

Військовий хірург відзначає і високий професіоналізм бойових медиків на передовій: хлопці не лише якісно надають першу допомогу, а й консультуються через телемедицину щодо правильної конверсії турнікетів. А після важких, багатогодинних змін сам Вадим відновлює сили за допомогою рок-музики та спілкування з колегами.

Попри хаос та непередбачуваність воєнних буднів, Вадим мріє після Перемоги повернутися до спокійної цивільної практики. А ще — здійснити особисту давню мрію: завести німецьку вівчарку.

Читайте також: Заклеїв дві цифри на номерному знаку: на Рівненщині патрульні оштрафували водія