Від ТЦК до військової частини за 16 годин: суд скасував мобілізацію чоловіка через грубі порушення

Чоловіка пізно ввечері доставили до ТЦК та СП, після чого менш ніж за добу він пройшов ВЛК, був призваний під час мобілізації та доставлений до військової частини. Згодом з’ясувалося, що суду не надали доказів вручення йому передбачених процедурою повісток та оформлення адміністративного затримання, а направлення на ВЛК було підписане вже після самого медичного огляду.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав такі порушення істотними, скасував наказ ТЦК та СП про призов і похідний від нього наказ військової частини про зарахування чоловіка до особового складу. Водночас суд не звільняв його з військової служби, а зобов’язав військову частину виключити чоловіка зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Обставини справи

Позивач перебував на військовому обліку за місцем зареєстрованого проживання. У старому військовому квитку містилися відомості про те, що раніше його визнавали непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час.

23 березня 2026 року о 23:05 чоловіка доставили до іншого ТЦК та СП.

Позивач стверджував, що перед цим пред’явив представникам групи оповіщення електронний військово-обліковий документ, у якому не було інформації про порушення ним правил військового обліку. За його версією, попри це його із застосуванням фізичної сили посадили до автомобіля, не склали протокол адміністративного затримання, не надали можливості повідомити рідних та отримати правову допомогу.

ТЦК та СП, своєю чергою, зазначав, що чоловіка разом із працівниками поліції доставили як порушника правил військового обліку.

На підтвердження цього відповідач надав суду довідку про доставлення громадянина до ТЦК та СП. Суд звернув увагу, що первісно надана копія не містила дати та підпису відповідальної особи, а сама форма такої довідки, за висновком суду, не була передбачена нормативно-правовими актами, які регулюють відповідну процедуру.

Водночас доказів того, яке саме порушення правил військового обліку допустив позивач і коли воно було вчинене, відповідач суду не надав.

Суд визнав процедуру затримання та доставлення порушеною

Суд виходив із положень Порядку організації та ведення військового обліку №1487, Порядку проведення призову під час мобілізації №560 та статей 261–262 КУпАП.

Суд зазначив, що якщо під час перевірки встановлено порушення правил військового обліку, старший групи оповіщення має запропонувати військовозобов’язаному прослідувати до ТЦК та СП, а для цього громадянину оформлюється і вручається повістка.

Якщо особа відмовляється отримувати повістку, повинен бути складений відповідний акт. І лише у разі відмови прослідувати до ТЦК та СП адміністративне затримання та доставлення може здійснити поліцейський, який входить до групи оповіщення, з дотриманням вимог КУпАП.

Про адміністративне затримання відповідно до статті 261 КУпАП складається протокол.

Натомість у цій справі суду не надали доказів вручення позивачеві відповідної повістки, складення акта про відмову від її отримання, а також протоколу адміністративного затримання.

Суд також наголосив, що передбачене законодавством адміністративне затримання порушника правил військового обліку має конкретну процесуальну мету і саме по собі не може використовуватися для примусового проведення всієї процедури мобілізації.

За встановленими судом обставинами, від моменту доставлення чоловіка до ТЦК та СП о 23:05 23 березня до його прибуття до військової частини о 15:00 24 березня минуло менше доби.

Суд кваліфікував виявлені порушення не як суто формальні, а як істотні, оскільки за умови дотримання передбаченої законом процедури результат владних дій міг бути іншим.

Повісток суду не надали

Одним із ключових питань стало дотримання процедури оповіщення.

Суд зазначив, що Порядок №560 передбачає оформлення та вручення повісток, зокрема для проходження медичного огляду, уточнення військово-облікових даних, а також для призову під час мобілізації та відправлення до місця служби.

Після проведення медичного огляду військовозобов’язаному, який підлягає призову, повістка про призов та відправлення до місця проходження служби має вручатися під особистий підпис або направлятися поштою у передбаченому порядку.

Суд ще під час відкриття провадження витребував у ТЦК та СП копію повістки щодо призову позивача та відправлення його до місця проходження служби, а також докази її вручення.

Однак таких доказів відповідач не надав.

Не було надано й доказів складання актів про відмову позивача від отримання відповідних повісток.

На переконання суду, це свідчило про грубе порушення процедури призову.

ВЛК відбулася раніше, ніж було належно оформлено направлення

Ще одне суттєве порушення суд встановив під час перевірки документів щодо військово-лікарської комісії.

У матеріалах справи була довідка ВЛК, відповідно до якої медичний огляд позивача провели 23 березня 2026 року та визнали його придатним до військової служби.

Водночас надане ТЦК направлення на ВЛК мало номер №6920764. У ньому датою початку медичного огляду було зазначено 26 березня 2026 року, а кваліфікований електронний підпис посадової особи ТЦК на документ накладено 25 березня.

На той момент чоловік уже був мобілізований: наказ про його призов та наказ військової частини про зарахування до особового складу датовані 24 березня.

Отже, суд установив, що на момент фактичного проходження ВЛК 23 березня належно оформленого направлення ще не існувало.

Суд визнав це порушенням пунктів 74 і 74-1 Порядку №560.

Суд побачив суперечності і в матеріалах про адміністративне правопорушення

Окрему увагу суд приділив постанові від 25 березня 2026 року про закриття справи щодо адміністративного правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

У документі зазначалося, що він був прийнятий на підставі особистої заяви позивача, поданої в паперовій формі 25 березня.

Разом із тим із матеріалів справи №160/9263/26 випливало, що ще 24 березня о 15:00 позивач прибув до військової частини і того ж дня був зарахований до її особового складу.

Тому суд поставив під сумнів можливість особистого подання ним такої заяви до ТЦК саме 25 березня.

Крім того, за оцінкою суду, постанова не містила конкретних відомостей про те, яке саме адміністративне правопорушення було вчинено, а також дати та фактичних обставин такого порушення.

У зв’язку з цим суд визнав постанову неналежним доказом порушення позивачем правил військового обліку.

Суд також зазначив про можливі факти підроблення чи фальсифікації документів, які, на його думку, мають перевірятися правоохоронними органами в межах кримінального провадження. Водночас це формулювання рішення не є встановленням вини конкретних посадових осіб у вчиненні кримінального правопорушення.

Що суд сказав про утримання в ТЦК

Суд встановив, що після доставлення до ТЦК та СП позивач примусово перебував у його приміщенні, а також зазначив про вилучення телефону і відсутність можливості скористатися правовою допомогою.

При цьому суд наголосив, що ні Положення про ТЦК та СП №154, ні Порядки №1487 та №560 не наділяють посадових осіб ТЦК повноваженнями самостійно здійснювати адміністративне затримання та примусово утримувати військовозобов’язаного в приміщенні центру поза передбаченою законом процедурою.

У рішенні суд зазначив, що такі обставини можуть отримати кримінально-правову оцінку відповідними державними органами, зокрема в контексті статей 146 та 146-1 КК України.

Таким чином, адміністративний суд не визнавав конкретних осіб винними у відповідних кримінальних правопорушеннях, а вказав на необхідність перевірки таких обставин компетентними правоохоронними органами.

Суд не погодився з аргументом про «незворотність» мобілізації

ТЦК та військова частина посилалися, зокрема, на постанову Верховного Суду від 5 лютого 2025 року у справі №160/2592/23 та стверджували, що процедура призову після її завершення є незворотною, а скасування наказу про мобілізацію саме по собі не повертає особу до попереднього стану.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд цей аргумент у конкретній справі не прийняв.

Суд зазначив, що правові висновки у справі №160/2592/23 не є релевантними до встановлених ним правовідносин, оскільки в цій справі йдеться про істотне порушення встановленої державою процедури призову та необхідність забезпечити особі ефективний судовий захист.

На думку суду, навіть якщо індивідуальний акт уже реалізований, його адресат не втрачає права оскаржити такий акт, якщо він безпосередньо порушує його права та законні інтереси.

Суд послався також на принцип, за яким протиправні дії не можуть породжувати правомірних наслідків, та зазначив, що саме істотність допущених процедурних порушень відрізняє цю ситуацію від випадків, коли формальна помилка не впливає на правильність рішення по суті.

Що вирішив суд

За результатами розгляду справи адміністративний позов задоволено частково.

Суд визнав протиправним та скасував наказ начальника ТЦК та СП від 24 березня 2026 року №1316 у частині призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлення його до військової частини.

Також визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини від 24 березня 2026 року №87 у частині зарахування позивача до списків особового складу і на всі види забезпечення, його призначення на посаду та визнання таким, що приступив до виконання обов’язків.

Військову частину суд зобов’язав виключити чоловіка зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Водночас у вимозі зобов’язати військову частину саме звільнити його з військової служби суд відмовив.

Суд пояснив, що у цьому спорі йдеться не про звільнення особи з військової служби на підставах, установлених законодавством для військовослужбовців, а про усунення наслідків протиправного призову. На думку суду, оскільки наказ про призов був протиправним, він не міг створити законних наслідків у вигляді зміни правового статусу позивача, а тому належним способом захисту стало саме виключення його зі списків військової частини.

Крім того, суд постановив стягнути на користь позивача 1064,96 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань обох відповідачів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagramта в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.