Відмова виконувати вимоги командира: коли військовому загрожує штраф, гауптвахта або 10 років ув’язнення

Відмова від виконання законних вимог командира або начальника може тягнути за собою адміністративну відповідальність, однак у певних випадках такі дії підпадають під норми Кримінального кодексу України. Міністерство оборони роз’яснило, яке покарання загрожує військовослужбовцям та від чого залежить правова кваліфікація порушення.

Яке покарання передбачене за відмову виконувати вимоги командира

Відповідальність за відмову від виконання законних вимог командира або начальника передбачена статтею 172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За таке порушення військовослужбовцю загрожує:

• штраф від 1700 до 8500 гривень;
• або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 10 діб.

Якщо правопорушення вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, передбачено суворіше стягнення:

• штраф від 8500 до 17 000 гривень;
• або арешт з утриманням на гауптвахті від 10 до 15 діб.

Розрахунок штрафів здійснюється виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який для таких випадків становить 17 гривень.

Коли відмова виконати наказ командира стає кримінальним злочином

У Міноборони наголошують, що необхідно розрізняти відмову від виконання законної вимоги командира та непокору.

Зокрема, відмова виконати законну вимогу командира може підпадати під статтю 172-10 КУпАП.

Натомість відкрита відмова виконати наказ начальника може кваліфікуватися як непокора за статтею 402 Кримінального кодексу України.

За непокору, вчинену в умовах воєнного стану або бойової обстановки, передбачено від 5 до 10 років позбавлення волі.

При цьому вирішальне значення мають конкретні обставини справи, характер діяння, спосіб його вчинення та наявність ознак відповідного адміністративного або кримінального правопорушення.

Хто може відправити військовослужбовця на гауптвахту

Арешт з утриманням на гауптвахті є окремим видом адміністративного стягнення, передбаченим для військовослужбовців.

Відповідно до статті 32-1 КУпАП, таке стягнення застосовується у виняткових випадках за окремі військові адміністративні правопорушення.

Призначити арешт з утриманням на гауптвахті може виключно суд.

Військовослужбовці, яким призначено таке стягнення, утримуються на гауптвахтах Військової служби правопорядку.

Водночас такий арешт не застосовується до військовослужбовців-жінок.

Як військового притягають до адміністративної відповідальності

Процедура притягнення до адміністративної відповідальності відрізняється від дисциплінарного провадження.

Командир військової частини або уповноважена посадова особа Військової служби правопорядку складає протокол про адміністративне правопорушення протягом 24 годин з моменту його виявлення.

Протокол оформлюють у двох примірниках, один із яких вручають військовослужбовцю під розписку. При цьому він має право надати письмові пояснення та зауваження.

Після цього матеріали передають до суду, який досліджує докази, встановлює наявність складу правопорушення та вирішує питання про застосування стягнення.

Якщо вину військовослужбовця не доведено або є інші передбачені законом підстави, провадження у справі закривається.

Оскаржити постанову суду можна протягом 10 днів з дня її винесення.

Адміністративна відповідальність військовослужбовців має спеціальні правила. За більшість адміністративних правопорушень вони відповідають відповідно до Дисциплінарного статуту ЗСУ, однак за окремі порушення закон передбачає адміністративні стягнення, а за наявності складу злочину — кримінальну відповідальність.