8 вересня православні в Україні відзначають Різдво Пресвятої Богородиці – одне з головних свят року, що відкриває річний цикл дванадцяти великих свят. Цього ж дня вшановують Київську ікону Софії-Премудрості Божої та Почаївську ікону Божої Матері.
Різдво Богородиці – одне з найважливіших церковних свят, його відзначають з кінця VI – початку VII століття, через дев’ять місяців після свята Зачаття Діви Марії.
Про храмову ікону собору Святої Софії Київської
Також відзначають свято на честь Київської ікони Софії – Премудрості Божої. Назва походить із Константинополя, де Юстиніан Великий збудував головний храм імперії на честь Святої Софії: за переказами, місце для собору вказав Ангел, який з’явився імператору, а назву вклав у вуста юнака-будівельника. Деякі візантійські письменники пов’язували його з притчею царя Соломона: «Премудрість збудувала собі дім, витесала сім стовпів його» – ця цитата лягла в основу іконографії образу.
Храмова ікона собору Святої Софії Київської знаходиться в іконостасній частині. У центрі композиції – Богоматір і Премудрість, що втілилася в Ній, Син Божий: Богородиця зображена під балдахіном на семи стовпах-колонах, що стоять на серповидному місяці, який лежить на хмарі, а під ним – амвон із сімома сходинками. Руки Богоматері підняті вгору, як Непорушна Стіна, а на Її лоні – Спаситель, що тримає в одній руці скіпетр, а іншою – благословляє.
По карнизу балдахіна проходить напис із цитатою Соломона, вище – у променях – Бог-Отець, нижче – Святий Дух, по боках від Нього – сім ангелів, а біля сходинок амвона – праотці та пророки Старого Завіту. Сім стовпів, що підтримують балдахін, символізують віру, надію, любов, чистоту, смиренність, благодать і славу та містять на собі сюжети й написи з Апокаліпсису.
Історія Почаївської ікони Божої Матері
Почаївська ікона Божої Матері – одна з найшанованіших святинь усього слов’янського світу. Її історія пов’язана з Почаївською горою в Тернопільській області, де 1240 року двом ченцям і пастуху Іоанну Босому з’явилася Богородиця, оповита полум’ям. Після видіння на камені залишився відбиток Її стопи – він зберігся донині й витікає з нього вода, яку паломники набирають для зцілення від недуг.
Саму ікону в 1559 році подарувала ченцям дворянка Анна Гойська, яка отримала її від митрополита Неофіта, що проїжджав повз. Незабаром від образу почали помічати сяйво, що виходило з нього, а в 1597 році перед іконою зцілився брат Анни Філіп – після цього дворянка передала святиню монастирю. Відтоді Почаївська обитель пережила чимало випробувань – утиски лютеран, напади турків, перехід до уніатства, – але щоразу заступництво Богородиці допомагало їй вистояти.
З іконою пов’язано чимало чудес: перед нею зцілилася сліпа дівчинка, а розгніваний граф-уніат Микола Потоцький, чий пістолет дав осічку під час спроби застрелити слугу, який молився до Почаївської ікони, згодом став головним благодійником обителі. Сьогодні святиня зберігається в Успенській Почаївській лаврі в місті Почаєві.
Іменини святкує Марія.
Сьогодні до Почаївської ікони моляться про зцілення від важких хвороб, захист дому та родини, а також про зміцнення віри й духу.
Церква цього дня, як і завжди, застерігає від лихослів’я, злоби, сварок і заздрості – вважається, що у свято Різдва Богородиці це особливо тяжкий гріх, здатний накликати біду на весь дім. Грішно також ображати родичів, дітей і літніх людей, відмовляти в допомозі нужденним – за повір’ями, той, хто відмовив, ризикує сам залишитися без підтримки в майбутньому.
У народі це свято називають Малою Пречистою або другою зустріччю осені (Перша Пречиста – Успіння Богородиці), а також Осенінами, Спожинками. Це водночас і день врожаю, який відзначають галасливо й весело, дякуючи землі за її дари.
Різдво Богородиці здавна вважається жіночим днем. Цього дня жінки відпочивають від роботи, зустрічаються з подругами та дбають про себе, а особливу увагу приділяють матерям – їм дякують і намагаються у всьому допомагати.
Доброю справою в цей день вважається допомога нужденним – милостиня або благодійність, за повір’ями, приносять у дім достаток, здоров’я та дитячий сміх. Вірять також, що шлюби, укладені в Різдво Богородиці, будуть міцними та щасливими.
Народні прикмети і традиції
Народні заборони стосуються насамперед домашніх справ: у цей день не виконують важку роботу – не прибирають, не миють підлоги, не спалюють сміття та листя у дворі. Хоча Богородиця за життя була великою трудівницею і допомагала людям у будь-якій роботі, у день Її пам’яті прийнято працювати менше, ніж зазвичай – це не стосується тих, кому працювати цього дня наказує обов’язок.
Жінкам не рекомендується брати до рук ножиці, голки та інші гострі предмети – під забороною будь-яке рукоділля: шиття, в’язання, вишивка, лагодження одягу та взуття. Вважається, що зроблене в цей день швидко стане непридатним.
Не варто одягати темний одяг – перевагу надають світлим тонам, а також вживати алкоголь: вважається, що це обіцяє хвороби та бідність.
Погодні прикмети
Прикмети дня підказують, якою буде погода та осінь:
– погожий і ясний день – до теплої, безхмарної осені;
– яскраво-червоний світанок – до злив і сильного вітру;
– туман зранку – почнуться тривалі дощі; іній на траві – до різкого похолодання;
– суха, сонячна погода – до швидких заморозків.
Також у цей день спостерігають за птахами та тваринами: якщо птахи літають високо, морозів ще чекати не скоро, а якщо туляться до землі – похолодання вже на підході. Якщо домашні тварини сплять більше, ніж зазвичай, – це теж віщує швидкі нічні холоди.
8 вересня щороку відзначається Міжнародний день грамотності, Всесвітній день боротьби з муковісцидозом, Міжнародний день солідарності журналістів, Всесвітній день фізіотерапії та День фізіотерапевта, День вибачень, День медсестри відділень дитячої гематології та онкології.
А ще сьогодні святкують Рожаниці, на честь двох слов’янських богинь родинного добробуту: матері та доньки. Це жіноче сімейне та родильне свято. Звали їх Лада і Леля, їм молилися жінки та прохали легких пологів, здорових немовлят, міцну родину, здоров’я живим близьким та спокою мертвим. Люди вірили, що живуть Рожаниці на зоряному небі, їх асоціювали саме з Великою та Малою Ведмедицею.
матеріал підготував/ла: Вікторія Вакула
