Відстежити, арештувати, повернути: де «ламається» процедура щодо криптовалюти у кримінальних провадженнях
У Національній асоціації адвокатів разом із представниками Національної поліції та АРМА обговорили проблемні питання розшуку, арешту, збереження та повернення віртуальних активів у кримінальних провадженнях.
Суди застосовують різні підходи до арешту криптоактивів із метою збереження доказів. В одних справах суди виходять із того, що криптовалюта може підтверджувати обставини кримінального провадження, а тому відповідає ознакам речового доказу.
Водночас є судова практика, за якою кошти на криптогаманці не визнаються індивідуалізованими матеріальними об’єктами. Через це суди доходять висновку, що до таких активів не може застосовуватися той самий режим, що й до інших речових доказів, а отже, вони не підлягають арешту.
Як виконати ухвалу про арешт криптовалюти
Окрема проблема стосується фактичного виконання судових рішень. У НААУ навели приклади, коли суди зобов’язували компанії забезпечити повернення або перевипуск віртуальних активів потерпілим.
В іншій справі суд дійшов висновку, що саме по собі блокування коштів на криптогаманці не гарантує їх збереження, оскільки доступ до них можуть мати треті особи, та зобов’язав криптобіржу повернути активи потерпілому.
При цьому арешт передбачає тимчасову заборону відчуження або використання майна, однак сам по собі не створює механізму вилучення та повернення віртуального активу. Деякі слідчі судді одночасно ухвалюють рішення про арешт активів та їх повернення потерпілому, хоча можливість такого рішення прямо не врегульована чинним КПК.
В одній зі справ суд зобов’язав криптобіржу переказати арештовану криптовалюту на гаманець потерпілого для відповідального зберігання. Водночас таке передання не дає потерпілому права використовувати, обмінювати чи відчужувати активи до остаточного процесуального рішення.
Транзакція ще не доводить, хто контролював гаманець
Блокчейн дозволяє відстежити переказ між гаманцями та подальше переміщення активів через біржі або інші сервіси. Однак сам запис про транзакцію не доводить, що певний гаманець контролювала конкретна особа або що саме вона здійснила відповідну операцію.
У Національній поліції також звернули увагу на невизначений процесуальний статус матеріалів блокчейн-аналітики. У кримінальних провадженнях їх можуть називати аналітичними звітами, однак єдиного підходу до правової природи таких документів немає.
Пропонується розмежовувати аналітичні матеріали, де фіксується послідовність дій під час дослідження блокчейну, та висновки спеціалістів, які пояснюють зв’язок між транзакціями й обставинами кримінального провадження.
Для такого аналізу використовують інформацію з публічного розподіленого реєстру та спеціалізовані аналітичні програми.
Водночас сторона обвинувачення та суди нерідко сприймають результати блокчейн-аналітики без додаткової перевірки. Для їх оспорювання стороні захисту може знадобитися власний фахівець, який проведе дослідження або виявить помилки у наданому звіті.
Однією з ключових вимог до такого аналізу називають відтворюваність: описані у документі дії мають дозволяти іншому спеціалісту повторити дослідження та перевірити отримані висновки.
У кіберполіції також наголосили, що технічний граф руху активів не є беззаперечним доказом. Результати аналізу додатково фіксують протоколами огляду, а зв’язок біржового гаманця з конкретним користувачем можуть підтверджувати дані про акаунт, IP-адресу та інша інформація від криптобіржі. Встановити користувача холодного гаманця значно складніше.
Для підтвердження незмінності аналітичного звіту також може використовуватися хеш-сума SHA-256.
Чому важливо діяти швидко
У справах про повернення викрадених цифрових активів спочатку необхідно встановити обставини справи та вже вжиті заходи, провести юридичну й технічну оцінку, відтворити ланцюг руху коштів та визначити біржі й обмінні сервіси, через які вони проходили.
Після цього відповідним сервісам передають інформацію про адреси, пов’язані зі злочином, щоб позначити активи як ризикові та створити підстави для їх блокування у разі надходження на біржу чи обмінний сервіс.
Рух коштів потрібно відстежувати постійно. Після їх надходження на кастодіальні гаманці бірж або обмінних сервісів подальший пошук може потребувати значних ресурсів або стати неможливим.
При цьому звернення лише до одного провайдера блокчейн-аналітики не гарантує, що актив буде позначений у всіх системах. Найбільші провайдери не обмінюються між собою всією інформацією, тому дані про підозрілі адреси доцільно передавати кільком сервісам, якими користуються біржі та інші постачальники послуг.
Окремою проблемою залишається комунікація адвокатів із криптобіржами. Деякі платформи дозволяють надсилати запити лише після реєстрації з державних поштових доменів, через що адвокати не завжди можуть самостійно направити документи. У деяких випадках запит доводиться передавати через акаунт клієнта, якщо доступ до нього збережено.
У кіберполіції також зазначили, що після звернення щодо блокування стейблкоїнів їх емітент проводить власну перевірку обставин, яка може тривати до 90 днів. За її результатами емітент може відмовити у блокуванні або перевипуску активів, якщо не побачить ознак злочину, навіть за наявності ухвали українського суду.
АРМА отримало понад 8,3 млн USDT
Розшук криптоактивів за запитами правоохоронних органів здійснює АРМА відповідно до встановлених порядків взаємодії.
В Агентстві підготували для слідчих рекомендації щодо виявлення віртуальних активів, перевірки криптогаманців і підготовки процесуальних дій та направили їх практичним підрозділам Національної поліції, СБУ та інших правоохоронних органів.
Якщо запит складено некоректно або в ньому недостатньо інформації про зв’язок активу з кримінальним провадженням, АРМА пропонує слідчому доповнити матеріали. Формальні недоліки не стають автоматичною підставою для відмови у розшуку активів.
У 2026 році АРМА направило криптобіржам 656 запитів. Відповіді зазвичай надходять приблизно протягом 3–5 діб, хоча в окремих випадках їх опрацювання триває довше.
Після розшуку АРМА передає результати слідчому, а слідчий разом із прокурором звертається до суду щодо арешту активу. Подальші дії Агентства залежать від формулювання судового рішення — суд визначає, чи має актив бути переданий в управління або реалізований.
На офіційний криптогаманець АРМА на одній із криптобірж уже зараховано понад 8,3 млн USDT, переданих Агентству в управління на підставі ухвали суду.
Також АРМА придбало три холодні гаманці та готується приймати інші арештовані криптоактиви.
Окреме питання виникає через волатильність криптовалют. Якщо, наприклад, біткоїн реалізувати після арешту, а згодом суд постановить повернути актив власнику, у разі зростання його вартості постає питання, хто має компенсувати різницю.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
