Хмельницький апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції та закрив провадження у справі за заявою мешканця Хмельницького про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, визнавши, що такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Обставини справи
До суду звернувся житель Хмельницького із заявою про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої доньки. Чоловік зазначив, що після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з ним.
У 2021 році суд визнав мирову угоду між батьками, відповідно до якої:
- місце проживання дитини визначено з батьком;
- мати зобов’язалася надавати добровільну матеріальну допомогу на утримання доньки.
За словами заявника, мати фактично не бере участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини. У разі його мобілізації, вважав чоловік, донька може залишитися без батьківського піклування. Саме тому він просив встановити юридичний факт самостійного виховання дитини — для отримання відстрочки від мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позиція суду першої інстанції
Хмельницький міськрайонний суд залишив заяву без розгляду. Суд дійшов висновку, що встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини:
- впливає на права та інтереси матері;
- свідчить про наявність спору про право;
- не може розглядатися в порядку окремого провадження.
Аргументи апеляційної скарги
Не погодившись із таким рішенням, чоловік подав апеляційну скаргу. Він зазначив, що суд першої інстанції безпідставно ототожнив необхідність встановлення юридичного факту з наявністю спору між батьками, не з’ясувавши, чи існує такий спір фактично.
Висновки апеляційного суду
Колегія суддів апеляційного суду звернула увагу, що:
- спір щодо місця проживання дитини та участі батьків у її вихованні вже був вирішений судом у 2021 році шляхом затвердження мирової угоди;
- заявник звернувся до суду після того, як територіальний центр комплектування та соціальної підтримки відмовив йому у наданні відстрочки від мобілізації.
Таким чином, спірні правовідносини виникли не між батьками дитини, а між заявником і ТЦК та СП щодо реалізації права на відстрочку від призову відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Апеляційний суд дійшов висновку, що такий спір є публічно-правовим і має розглядатися в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
Рішення суду
За результатами розгляду апеляційної скарги суд:
- частково задовольнив апеляційну скаргу;
- скасував ухвалу суду першої інстанції;
- закрив провадження у справі.
