Відстрочка відображалася в Резерв+, але компанія втратила критичний статус: суд розглянув законність мобілізації

24-09-2026 20:13
news-image
Львівський окружний адміністративний суд розглянув позов працівника, який оскаржив мобілізацію, посилаючись на бронювання до вересня 2026 року, що відображалося в «Резерв+».
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Львівський окружний адміністративний суд розглянув адміністративну справу щодо законності наказу про призов військовозобов’язаного на військову службу під час мобілізації. Спір виник через те, що працівник критично важливого підприємства мав оформлене бронювання до 16 вересня 2026 року, однак за день до його мобілізації відстрочку було автоматично анульовано у зв’язку з позбавленням підприємства статусу критично важливого.

Суть справи

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з вимогою визнати протиправним та скасувати наказ начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки «Про призов військовозобов’язаних запасу до лав Збройних Сил України» в частині його призову на військову службу.

За обставинами справи, у листопаді 2025 року працівники Національної поліції спільно з представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки доставили чоловіка до ТЦК та СП для уточнення військово-облікових даних і перевірки документів.

Позивач зазначав, що на той момент мав бронювання від призову на військову службу під час мобілізації зі строком дії до 16 вересня 2026 року. Крім того, 27 вересня 2025 року він пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним до військової служби.

Попри це, 22 листопада 2025 року його було взято на військовий облік у відповідному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, а того ж дня наказом начальника ТЦК та СП №349 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та направлено до військової частини.

Суд установив, що з 7 жовтня 2025 року чоловік працював менеджером зі збуту в ТОВ за основним місцем роботи з посадовим окладом 20 500 грн.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, сформованими через вебпортал «Дія», 13 жовтня 2025 року працівника було заброньовано за ТОВ «Інноватор Груп» до 16 вересня 2026 року.

В електронному військово-обліковому документі, сформованому 14 жовтня 2025 року в застосунку «Резерв+», також містилася інформація про його перебування на військовому обліку, статус військовозобов’язаного та наявність відстрочки до 16 вересня 2026 року з підстави «бронювання». У документі також зазначалися відомості про проходження ВЛК 27 вересня 2025 року та визнання чоловіка придатним до військової служби.

Водночас із відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів суд установив, що ця відстрочка була автоматично анульована системою за запитом Міністерства цифрової трансформації 21 листопада 2025 року. Підставою анулювання було зазначено «Позбавлення компанії статусу критично важливої».

Таким чином, на момент прийняття наказу про призов від 22 листопада 2025 року №349 відстрочка позивача вже була анульована у зв’язку з позбавленням ТОВ «Інноватор Груп» статусу критично важливого підприємства.

Позиція позивача

Позивач наполягав, що наказ про його призов є протиправним. Він посилався на те, що на момент мобілізації перебував на військовому обліку, не перебував у розшуку, своєчасно пройшов військово-лікарську комісію та мав оформлене бронювання від призову, яке відображалося в застосунку «Резерв+» зі строком дії до 16 вересня 2026 року.

На його переконання, за таких обставин не існувало правових підстав ні для його примусового доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ні для подальшого призову на військову службу.

Представник позивача також звертав увагу суду на процесуальну поведінку відповідача. Провадження у справі було відкрито 19 січня 2026 року, а визначений судом строк для подання відзиву сплив 3 лютого 2026 року. Водночас відзив із витребуваними доказами відповідач подав лише 8 вересня 2026 року та не заявив клопотання про поновлення процесуального строку.

У зв’язку з цим сторона позивача стверджувала, що відповідач процесуально втратив можливість подавати заперечення у справі.

Окремо представник позивача заперечував належність, допустимість та достовірність доказів, поданих відповідачем. Зокрема, він зазначав, що документ під назвою «копія витягу з АІТС Оберіг.PDF» містив знеособлену таблицю з кодом ЄДРПОУ, однак не містив найменування підприємства, фактичних та юридичних підстав втрати ним статусу критично важливого, а також нормативного акта чи рішення, яким було засвідчено втрату відповідного статусу.

За позицією позивача, поданий файл також не містив відомостей про конкретний державний реєстр чи інформаційно-комунікаційну систему, з якої його сформовано, і не мав належного процесуального та технічного засвідчення, яке б підтверджувало офіційне формування документа уповноваженим суб’єктом. Через це сторона позивача просила залишити відзив відповідача без розгляду та задовольнити позов у повному обсязі.

Позиція відповідача

Відповідач заперечував проти задоволення позову та вказував, що під час перевірки військово-облікового документа позивача, зокрема шляхом звірки його персональних даних із відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, було встановлено відсутність чинної відстрочки від призову та інших передбачених законом підстав для непризову.

За даними Реєстру, 21 листопада 2025 року підприємство, на якому працював позивач і за яким він був заброньований, було позбавлено статусу критично важливого.

Відповідач зазначав, що на момент призову позивач мав чинний висновок військово-лікарської комісії. Згідно з протоколом ВЛК від 27 вересня 2025 року його було визнано придатним до військової служби, а постанова ВЛК щодо військовозобов’язаних під час мобілізації або воєнного стану є чинною протягом одного року.

Водночас чинної відстрочки від призову на дату мобілізації, за позицією відповідача, у позивача вже не було.

З огляду на це відповідач вважав, що територіальний центр комплектування та соціальної підтримки мав передбачені законодавством підстави для призову позивача на військову службу під час мобілізації, а рішення щодо його призову було прийняте в межах чинного законодавства.

Правове регулювання, застосоване судом

Суд виходив із положень частини другої статті 19 Конституції України, за якими органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також суд застосував положення Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Відповідно до частини першої статті 39 цього Закону призов резервістів та військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

При цьому на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов’язані, які перебувають у запасі та не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Суд також проаналізував положення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 23 цього Закону не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

Стаття 24 Закону визначає, що метою бронювання військовозобов’язаних є забезпечення функціонування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в особливий період.

Пунктом 4 частини першої статті 25 цього Закону передбачено можливість бронювання, зокрема, військовозобов’язаних, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, що є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Крім того, суд застосував Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року №76.

Суд зазначив, що відповідно до цього Порядку бронювання здійснюється в електронній формі засобами Порталу «Дія», а заброньованим військовозобов’язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Інформація про надання відстрочки від призову відображається у військово-обліковому документі в електронній формі.

Разом із тим пункт 31 Порядку №76 визначає підстави анулювання наданої відстрочки. Однією з таких підстав є позбавлення підприємства, установи або організації статусу критично важливого підприємства чи критично важливої установи державним органом, який прийняв рішення про визначення їх критично важливими.

Висновки суду

Дослідивши матеріали справи № 380/666/26, суд установив, що позивач дійсно був заброньований за ТОВ «Інноватор Груп» на період з 13 жовтня 2025 року до 16 вересня 2026 року.

Ця інформація містилася як у відомостях Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, так і в електронному військово-обліковому документі, сформованому в застосунку «Резерв+».

Водночас суд установив, що 21 листопада 2025 року відстрочка була автоматично анульована системою за запитом Міністерства цифрової трансформації з причини позбавлення ТОВ «Інноватор Груп» статусу критично важливого підприємства.

Оскаржуваний наказ про призов було прийнято наступного дня — 22 листопада 2025 року.

Відтак станом на момент прийняття наказу №349 позивач уже не мав чинної відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Суд також урахував, що позивач мав чинний медичний огляд військово-лікарської комісії від 27 вересня 2025 року, за результатами якого його було визнано придатним до військової служби.

За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного наказу про призов.

Окремо суд критично оцінив доводи представника позивача щодо процесуальної недобросовісності відповідача.

Суд зазначив, що під час розгляду справи він зобов’язаний установити всі обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, а несвоєчасне подання відповідачем відзиву на позовну заяву або витребуваних судом доказів саме по собі не може автоматично свідчити про протиправність мобілізації позивача.

Суд також відхилив доводи щодо неналежності, недопустимості та сумнівності доказів, поданих відповідачем.

Суд виходив із того, що наданий відповідачем витяг з АІТС «Оберіг» містив відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, був засвідчений і підписаний уповноваженою особою, а тому підстав сумніватися у цих доказах суд не встановив.

Крім того, суд наголосив, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не наділені повноваженнями приймати рішення про надання підприємству статусу критично важливого або про позбавлення такого статусу. Відповідно, ТЦК та СП користуються відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів, і не зобов’язані мати у своєму розпорядженні рішення державного органу про позбавлення підприємства статусу критично важливого.

Суд також зазначив, що сторона позивача, ставлячи під сумнів докази відповідача, їх не спростувала та не надала доказів того, що ТОВ зберігало статус критично важливого підприємства станом на дату мобілізації. Всі подані позивачем докази щодо бронювання датувалися жовтнем 2025 року, тоді як відстрочка була анульована 21 листопада 2025 року.

Урахувавши сукупність встановлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Львівський окружний адміністративний суд повністю відмовив у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування наказу про призов на військову службу під час мобілізації.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Источник: СЮГ