Про це повідомили на фейсбук-сторінці «23 інженерно-позиційного полку».
До повномасштабного вторгнення росії чоловік жив звичайним життям. Свого часу проходив строкову службу у внутрішніх військах. А з 2022-го — в лавах ЗСУ.
"У мене було три дні на збір. А далі отримав направлення в інженерні війська. Вже у квітні я виконував бойові завдання на Харківському напрямку. Звісно, що було важко. Бо в основному ми працювали руками, без особливого втручання техніки. Бо не усюди її можна застосовувати. Ми копали окопи, будували бліндажі", - розповідає солдат.
Олег, направду, дуже скромний і сором’язливий. Мовчазний. Зосереджений. Він не любить говорити про себе. Майже усі три роки перебуває на різних напрямках фронту. Ротація за ротацією. А восени минулого року військовий отримав контузію.
"Цього дня ми їхали трактором на виконання і в якийсь момент у нас влетів FPV-дрон. Тоді усе життя пролетіло перед очима, хоча це були секунди. Я відчув, як мене приглушило. На щастя ми з Олександром «народилися у сорочці». Трактор заглох. А ми переконавшись, що цілі – швидко сховались в посадці. З нами була рація. Ми доповіли про те, що сталось. Дочекавшись тиші, по нас приїхали наші хлопці й відвезли до старшого бойового медика полку. «Янгол у пікселі» - Оксана надала нам першу медичну допомогу. А далі нас відвезли до шпиталю", - згадує Олег.
Потому було лікування і знову повернення у стрій. Захисник каже, що війна змінила його. Він став набагато серйознішим. Змінились цінності та ставлення до життя.
"Я став інакшим. Менше сміюсь, більше думаю. Я вже не такий веселий, як це було колись. Я мав багато друзів, але війна в рази їх скоротила",- додає військовий.
За мужність і героїзм Олега неодноразово відзначали державними нагородами, серед яких президентська відзнака «За оборону України», нагрудний знак «За зразкову службу» та медаль «За жертву крові в боях за волю України».
