«Виживає той, поруч з ким є команда», – дитячий анестезіолог з Волині про службу на Покровському напрямку

08-09-2026 09:52
news-image
Дитячий лікар-анестезіолог Волинської обласної дитячої клінічної лікарні Степан Пішак упродовж року служив у складі 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської. З червня 2024-го до червня 2025 року працював лікарем-анестезіологом у медичній евакуації та на стабілізаційному пункті на Покровському напрямку.

Історію лікаря 7 вересня розповіли у Волинському обласному територіальному медичному обʼєднанні захисту материнства і дитинства, передає Суспільне.

Після завершення служби Степан Пішак повернувся до роботи з маленькими пацієнтами. У Волинській обласній дитячій клінічній лікарні він працює з 2019 року.

«Я знаю, що таке працювати, де кожна секунда може стати вирішальною. Війна навчила мене одній простій істині: виживає не найсильніший, виживає той, поруч з ким є команда», – розповів Степан Пішак.

За його словами, досвід роботи під час війни ще більше переконав його у важливості командної роботи.
«Анестезіолог не працює сам, хірург не працює сам, операційна сестра не працює сама. Кожен з нас відповідає за своє, але довіряє іншим на 100%. Я бачив, наскільки дорого коштує підтримка товариша і сьогодні бачу, наскільки важливо відчувати плече колеги», – сказав лікар.
Степан Пішак родом із Надвірної Івано-Франківської області. Інтернатуру проходив на базі Волинської обласної дитячої клінічної лікарні. Після її завершення вирішив залишитися працювати на Волині.

Читати ще: Покликання – рятувати життя: історія бойового медика Волинського прикордонного загону на псевдо Шаман

«Сподобалась мені Волинь і вирішив тут залишитися. Працюю з 2019 року. Трішки стаж переривався на службу в Силах захисту України», – розповів лікар.

У дитячій лікарні Степан Пішак працює у відділенні дитячої анестезіології та інтенсивної терапії. Каже: робота складна і фізично, і морально, а також потребує постійного професійного розвитку.
«Ніколи не знаєш, яку патологію будеш лікувати наступною. Але посмішки пацієнтів, вдячні очі батьків нівелюють всі ці труднощі, коли ми переводимо живих, здорових дітей у профільні відділення», – зазначив анестезіолог.

У вільний час лікар займається велоспортом. Намагаться підтримувати фізичну форму та часто їздить на роботу велосипедом. Нещодавно подолав свою першу дистанцію у 110 кілометрів за день.