«Виклик номер один»: Руслан Марцінків про те, як Франківськ приймає майже 70 тисяч переселенців

За словами мера, у місті нині близько 350 тисяч мешканців. Оренда подорожчала втричі, кількість студентів зросла на 40%, а інфраструктура на таку кількість людей не розрахована.
Головний виклик для Івано-Франківська нині зростання населення, а не підготовка до зими, заявив міський голова Руслан Марцінків, пише Західний кур’єр з посиланням на LB.ua. Він говорив на публічній дискусії проєкту «Нова країна» (спільна ініціатива LB.ua та інвестиційної компанії EFI Group), де порівнювали готовність до опалювального сезону Києва, прифронтового Запоріжжя та Франківська. Окрім Руслана Марцінківа, виступили мер Києва Віталій Кличко, в.о. мера Запоріжжя Регіна Харченко й голова наглядової ради EFI Group Ігор Ліскі.

За даними мера Івано-Франківська, лише переселенців у місті майже 70 тисяч, а кількість студентів збільшилась на 40%. Загалом у Франківську проживають близько 350 тисяч людей. Зросло споживання води, навантаження на транспорт та іншу інфраструктуру, а ціни на оренду житла піднялися втричі. Ресурсів, щоб розбудовувати інфраструктуру під таку кількість мешканців, у міста немає.
«Тому це і є виклик номер один для міста», — наголосив Руслан Марцінків.
Щодо зими, за його словами, Франківськ захищає інфраструктуру електро- й водопостачання та створює запаси палива. Відходити від великих котелень місто почало ще до повномасштабного вторгнення, тож опалення менш вразливе: за підрахунками мера, 25% міста мають центральне опалення, 75% індивідуальне.
Окремо Марцінків розповів про бізнес. Майже щотижня він зустрічається з підприємцями, які хочуть перевезти виробництво до Франківська. Місту не завжди є що їм запропонувати: бракує площ і електроенергії, хоча робота над цим триває.
«Ми збільшили кількість населення і кидаємо виклик лідерству Львова у регіоні. Таке бажання франківців. Тому ми хочемо максимально залучати бізнес», — відзначив Марцінків.
Для цього, зокрема, для приїжджих підприємців діють ліберальні податкові правила.
«Ми не вимагали від релокованого бізнесу, щоб він обовʼязково платив податки в Івано-Франківську. Він міг платити у своєму місті. Ми розуміємо, чому це важливо, приміром, для Запоріжжя. Якщо це будівництво нового заводу – тоді звісно, але від початку питання, що ви переїхали до Івано-Франківська, обовʼязково платіть тут, не стояло. З погляду країни це правильно», — зауважив Марцінків.
Інші учасники дискусії говорили про інші ризики. Кличко повідомив про стовідсоткову готовність ключових столичних ТЕЦ і про резервну систему теплопостачання потужністю 1 600 МВт, яку місто й держава фінансують порівну. Завершити роботи планують у грудні. За його словами, Київ залежить від «Укренерго», бо власної генерації не має. Харченко розповіла, що у Запоріжжі, за 25 кілометрів від лінії фронту, під захистом 36 критичних об’єктів, а водоканалу потрібно 30 тонн дизеля на добу. З літа в місті, за її словами, «вибиті» майже всі великі торговельні центри.
Мери Києва і Запоріжжя також критикували уряд: за невиплату різниці в тарифах на тепло (за словами Кличка, борг уже сягає 85 мільярдів гривень), пільги на проїзд, які держава не компенсує, і затримки капітальних видатків. Кличко й Ліскі застерегли від наслідків постанови Кабміну №1128, яка з 4 грудня забороняє роботу під час тривоги без укриття: для малого й середнього бізнесу це може означати закриття.
Дискусія відбулася до нещодавніх обстрілів ТЕЦ та енергетичної інфраструктури, зазначає LB.ua.