Виконавче провадження закінчилося, а арешт жив ще 15 років: що сказав Верховний Суд

Арешт нерухомості може залишатися чинним навіть після повернення виконавчого документа стягувачу. Але чи може виконавець відмовити у його знятті, якщо матеріали провадження знищені? Верховний Суд розглянув справу власника, який понад десять років не міг позбутися обмеження, та вказав, що перед відмовою потрібно відновити матеріали й установити підстави завершення провадження.

Арешт залишається, хоча виконавче провадження завершене

В одній зі справ обтяження,  було накладене ще у 2011 році, не зняли навіть після того, як у 2015 році виконавчі документи повернули банку. 12 серпня 2026 року у справі № 2-2744/2010 Верховний Суд скасував рішення судів, які відмовили боржнику в скарзі, не з’ясувавши, чому арешт продовжував діяти.

Як встановили суди, виконавче провадження відкрили у квітні 2011 року для стягнення з боржника понад 306 тис. грн заборгованості. У вересні того ж року на його нерухоме майно наклали арешт. У лютому 2015 року державний виконавець повернув виконавчі документи стягувачу. Однак арешт залишився в реєстрі. У травні 2025 року боржник звернувся до державної виконавчої служби із заявою про його зняття, але отримав відмову. На той момент від накладення арешту минуло майже 14 років. А станом на постанову Верховного Суду від 12 серпня 2026 року обтяження залишалося зареєстрованим майже 15 років.

Ситуацію ускладнювало те, що матеріали виконавчого провадження знищили після закінчення строку зберігання. Державний виконавець не відновив їх.

Суд першої інстанції відмовив боржнику, а апеляційний суд погодився з цим рішенням. Суди зазначили, що повернення виконавчих документів стягувачу саме по собі не є підставою для зняття арешту, а стягувач може повторно пред’явити документи до виконання. Проте Верховний Суд звернув увагу на іншу проблему: суди не встановили, з яких саме підстав завершили виконавчі дії та чи дозволяють ці підстави зберігати арешт надалі.

Що має перевірити державна виконавча служба

Знищення матеріалів провадження не звільняє державного виконавця від обов’язку з’ясувати обставини справи. Для цього необхідно відновити матеріали, зокрема за даними автоматизованої системи виконавчого провадження та іншими доступними відомостями. Верховний Суд наголосив: повернення виконавчого документа стягувачу не тотожне закінченню виконавчого провадження. Тому питання про зняття арешту потрібно вирішувати з урахуванням конкретної підстави повернення документа та вимог закону.

З урахуванням цього Верховний Суд скасував рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду й направив справу на новий розгляд.

Верховний Суд пояснив, коли виконавча служба повинна зняти арешт із квартири після погашення боргу

Інший аспект цієї проблеми Верховний Суд розглянув у постанові Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15. Верховний Суд пояснив, чому виконавча служба не може безстроково утримувати майно під арештом після погашення боргу, якщо немає підтверджених підстав для його збереження. Саме такий спір виник після того, як боржник розрахувався з банком, але не зміг досягти зняття арешту з квартири.

За даними справи, у 2017 році державний виконавець арештував квартиру боржника на суму понад 1,6 млн грн. Водночас арешт наклали у провадженні, де стягували лише 1827 грн судового збору. Коли борги перед банком погасили, обмеження з нерухомості так і не зняли.

Підставою для стягнення був кредитний борг банком у розмірі 64 680,43 долара США. У березні 2016 року суд зобов’язав двох позичальників повернути борг і сплатити судовий збір. Виконавча служба відкрила окремі провадження щодо кредитної заборгованості та судового збору.

У квітні 2017 року виконавець повернув банку виконавчі документи через відсутність майна для стягнення, але того самого дня наклав арешт на квартиру в межах провадження про стягнення судового збору. Сума арешту становила 1 617 010,75 грн. Згодом банк повідомив, що питання погашення боргів врегульовано повністю. Проте виконавець відмовився зняти арешт, посилаючись, зокрема, на відсутність підтвердження повної сплати заборгованості та несплачений виконавчий збір за іншим провадженням.

Суди першої та апеляційної інстанцій підтримали виконавчу службу. Боржник в свою чергу звернувся до Верховного Суду.

Арешт квартири визнали неправомірним

Верховний Суд виходив із того, що арешт майна — це захід, спрямований на забезпечення реального виконання рішення. Якщо виконавчий документ виконано в повному обсязі, а витрати, пов’язані з його примусовим виконанням, сплачено, підстави для подальшого обмеження права власності мають бути належно обґрунтовані.

У цій справі боржник погасив заборгованість перед банком, а стягувач підтвердив врегулювання вимог. Водночас виконавча служба не надала належного правового обґрунтування для збереження арешту саме у провадженні, в якому його наклали.

Суд наголосив: тривале збереження арешту за відсутності виконавчого провадження, майнових претензій стягувача та відомостей про рішення щодо стягнення виконавчого збору є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Верховний Суд також послався на власний правовий висновок, викладений у постанові від 3 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20.

Водночас суд розмежував дві вимоги боржника. У частині повторного закінчення виконавчого провадження у задоволенні скарги відмовили, оскільки це провадження вже завершили шляхом повернення виконавчого документа стягувачу. Натомість відмову зняти арешт Верховний Суд визнав неправомірною.

Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу боржника. Суд скасував рішення попередніх інстанцій у частині відмови зняти арешт із квартири, визнав бездіяльність державної виконавчої служби неправомірною та зобов’язав виконавця зняти обмеження з нерухомості.

Що передбачає закон

Арешт майна має забезпечувати виконання рішення суду, а не перетворюватися на безстрокове обмеження для власника. Тому навіть після повернення виконавчого документа стягувачу важливо з’ясувати, чи збереглися підстави для арешту та чи відповідає подальше обмеження вимогам закону.

Закон України «Про виконавче провадження» передбачає різні наслідки залежно від того, чому виконавчий документ повернули та на якій стадії перебуває провадження. У певних випадках арешт знімають одночасно з поверненням документа. В інших ситуаціях обмеження може залишитися чинним, доки не виникнуть передбачені законом підстави для його скасування.

Саме тому повернення виконавчого документа не означає автоматичного зняття арешту. Водночас виконавча служба повинна оцінювати, чи є законні підстави для подальшого обмеження права власника розпоряджатися майном. Якщо арешт не зняли, власник може оскаржити бездіяльність виконавця та звернутися до суду.

У розглянутій справі Верховний Суд звернув увагу на те, що арешт квартири зберігався попри врегулювання боргу, а виконавча служба не забезпечила зняття обмеження. Суд визнав таку бездіяльність неправомірною та зобов’язав зняти арешт.

Отже, головне питання — не скільки років квартира перебуває під арештом, а чи існують законні підстави для його подальшого збереження. Якщо таких підстав немає, власник має право вимагати відновлення можливості вільно розпоряджатися своїм майном.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.