Вони віддали найдорожче – своє життя, щоб жили ми. Віддаймо шану кожному. З початку війни редакція «33-го» вшановує кожного Героя, що повернувся на щиті.
Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Євгенієм Солодким.
Євгеній служив у складі 37-ї окремої бригади морської піхоти та виконував бойові завдання на Херсонському напрямку. Загинув 23 липня внаслідок ворожого удару керованими авіабомбами. Йому було 40 років.
Мурафську громаду сколихнула трагічна звістка – загинув захисник Павло Кушпіта, 20 червня 1995 року народження, житель села Клекотина.
Військовослужбовець загинув під час проходження військової служби 28 липня 2026 року поблизу населеного пункту Новоіванівка Дніпропетровської області.
Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Олегом Бєляєвим.
Олег служив оператором відділення протитанкових ракетних комплексів у складі 3-ї окремої штурмової бригади. Загинув 24 квітня 2025 року поблизу села Новоєгорівка Сватівського району Луганської області. Йому було 44 роки.
У село Миролюбівка Піщанської громади надійшло повідомлення про загибель Олександра Шідловського, 17 грудня 1982 року народження.
Штаб-сержант військової служби за контрактом О.Шідловський служив водієм-санітаром медичного пункту батальйону безпілотних систем спеціального призначення.
Свій останній бій Олександр прийняв 27 липня 2026 року біля населеного пункту Новомиколаївка Запорізької області.
Дашівська громада провела в останню земну дорогу захисника Павла Герасимова.
Павло Михайлович загинув 21 січня 2025 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Слов’янка Донецької області.
Тривалий час він вважався зниклим безвісти.
Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Василем Барановським.
Він служив капітаном у складі 107-ї окремої бригади територіальної оборони, воював на південному та східному напрямках. Загинув 5 червня поблизу села Оріхуватка Краматорського району Донецької області. Йому було 40 років.
Василь Барановський народився 23 липня 1985 року у Вінниці. Закінчив школу №15 та Національну академію Державної прикордонної служби імені Богдана Хмельницького.
Підтвердився факт загибелі Дмитра Сороки, 10 грудня 1986 року народження, жителя села с.Тернівка Крижопільської громади.
Молодший сержант Д.Сорока служив командиром 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини.
Свій останній бій захисник прийняв 28 червня 2025 року в районі населеного пункту Веселе Волноваського району Донецької області.
Немирівчани зустріли «на щиті» захисника Андрія Зайця, 9 червня 1966 року народження, жителя м. Немирів.
Воїн поліг 18 лютого 2024 року у боротьбі за свободу та незалежність України.
Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Олександром Яременком.
Він став до лав Збройних сил України в лютому 2025 року. Служив у 1-й окремій шляхо-відновлювальній бригаді імені князя Лева Державної спеціальної служби транспорту України, виконував бойові завдання на Харківському, Чернігівському та Сумському напрямках. Загинув 23 липня під час виконання військового обов’язку на Харківщині. Йому було 53 роки.
Народився 9 березня 1973 року у Хмільнику. Закінчив Вінницький політехнічний інститут, працював в агробізнесі та на меблевій фабриці.
Трагічна звістка надійшла до Оратівської громади.
26 липня 2026 року обірвалося життя військовослужбовця Збройних сил України Олега Захарчука, 1980 року народження, із села Човновиця.
Серце воїна зупинилось від важкої недуги.
Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Андрієм Собком.
Він долучився до лав Збройних сил України в лютому 2026 року. Служив оператором відділення електронної підтримки взводу радіоелектронної боротьби 144-ї окремої механізованої бригади. Після контузії, отриманої на Херсонському напрямку, помер 17 липня. Йому було 38 років.
Народився 18 вересня 1987 року у Вінниці. Закінчив Вінницьке професійно-технічне училище №19, працював у сфері ремонту електрообладнання та побутової техніки.
Підтвердилася загибель військовослужбовця Тараса Копичинського, 5 вересня 1990 року народження, жителя села Снітків.
Тарас став на захист країни із початком війни 24.02.2022 року.
Молодший лейтенант загинув 7 березня 2024 року під час виконання бойового завдання у населеному пункті Тоненьке Покровського району Донецької області.
Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Максимом Кордоном.
Чоловік став до лав Збройних сил України взимку 2025 року. Служив стрільцем у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Свій останній бій Максим прийняв 11 липня поблизу села Українське Чугуївського району Харківської області. Життя захисника обірвалося у віці 33 років.
Народився у Вінниці 14 вересня 1992 року. Після закінчення загальноосвітньої середньої школи №10 чоловік розпочав трудову діяльність в охоронній сфері.
Погребищенська громада «на щиті» зустріла захисника Василя Кардаша, 12 січня 1998 року народження, жителя с. Новофастів.
Старший оператор 3 відділення радіорозвідки взводу радіорозвідки розвідувальної роти військової частини загинув 30 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Малинівка Синельниківського району Дніпропетровської області.
Підтвердилась загибель Героя Володимира Попова, 4 квітня 1977 року народження, жителя с. Дзюньків.
Заступник командира бойової машини – навідник-оператор механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини загинув 13 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області.
Захищаючи рідну землю, загинув відважний воїн – старший солдат Антон Ткачук, 1996 року народження, із села Сиваківці.
Антон служив у лавах Національної гвардії України «Азов». Він був кулеметником 3-го батальйону оперативного призначення. 27 липня 2026 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Добропілля Покровського району Донецької області його життя обірвалося.
Під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку загинув уродженець с. Тиврів, житель села Гнідин, стрілець – зенітник зенітно-ракетного взводу штурмового батальйону, солдат Андрій Логін.
Андрій народився 14 січня 1979 року у селищі Тиврів Вінницької області. Закінчив школу, пройшов строкову військову службу. Працював у Києві. Згодом із родиною оселився у Гнідині. Разом із дружиною створили кейтерингову компанію: організовували фуршети, банкети, весілля, працювали на концертах, фестивалях, телевізійних проєктах і знімальних майданчиках.
6 березня 2026 року Андрій був призваний на військову службу. 19 липня 2026 року виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Любицьке Запорізького району Запорізької області, Андрій загинув.
Барська громада сповістила про смерть уродженця селища Слобода, солдата Віталія Коростеля, 1971 року народження.
Віталій служив сапером інженерного батальйону військової частини.
Його життя обірвалося 29 липня 2026 року під час проходження військової служби у селі Яковлівка Мереф’янської громади на Харківщині.
Підтвердилася загибель Героя Олександра Рафаловича, 14 квітня 1969 року народження, жителя с. Борщагівка Погребищенської громади.
Солдат О. Рафалович загинув 15 грудня 2024 року під час виконання обов’язків військової служби в районі населеного пункту Новооленівка Покровського району Донецької області, внаслідок мінометного обстрілу та штурмових дій противника.
Барська громада попрощалася із старшим сержантом Русланом Гайдамакою, 1990 року народження, жителем с. Міжлісся.
Він служив головним сержантом, командиром автомобільного відділення підвозу боєприпасів військової частини.
Руслан загинув 1 травня 2026 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Мирне Ізюмського району Харківської області.
Шаргородщина втратила Героя Анатолія Коропа, 18 жовтня 1976 року народження, жителя с. Борівське.
Чоловік став на захист України у вересні 2022 року. Служив солдатом резерву рядового складу роти військової частини та до останнього залишався вірним військовій присязі і рідному народу.
Підтвердився факт загибелі солдата, гранатометника Дениса Лисака, 1982 року народження, уродженця с. Слобода-Гулівська.
У травні 2023 року Денис став на захист України. Свій останній бій воїн прийняв 4 листопада 2023 року поблизу села Синьківка Куп’янського району на Харківщині.
Барська громада втратила захисника, молодшого сержанта Василя Тарнавського, 1991 року народження, уродженця села Киянівка.
Василь служив навідником у військовій частині. Загинув 7 травня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Костянтинопіль у Волноваському районі Донецької області.
Підтверджено загибель захисника Валентина Загоруйка, 4 січня 1967 року народження, із села Копистирин.
Валентин служив на посаді водія стрілецького взводу стрілецької роти військової частини. Із 11 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання у місті Бахмут Донецької області він вважався зниклим безвісти за особливих обставин, із 3 грудня 2025 року – загиблим. Майстер-сержант загинув у боях за Бахмут.
«На щиті» до рідного дому повернувся старший солдат Тарас Бескупський, 1990 року народження, житель села Озаринці Могилів-Подільської громади.
Із травня 2025 року Тарас – гранатометник піхотного батальйону 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі» вважався зниклим безвісти. Після тривалого очікування підтвердилося, що він загинув.
Сумна звістка надійшла у Козятинську громаду: помер захисник України Сергій Яковлев, 1969 року народження.
Сергій народився 26 жовтня 1969 року в с. Вороновиця Вінницької області.
Після закінчення школи здобув освіту в Глуховецькому училищі. Згодом пройшов строкову військову службу. У 1993 році переїхав до Козятина. Працював на Юзефо-Миколаївському цукровому заводі.
У липні 2015 року чоловік пішов до війська, став учасником АТО. Він пройшов найважчі ділянки фронту, брав участь у звільненні Херсона, воював під Бахмутом, виконував бойові завдання на Покровському напрямку.
У 2023 році під час виконання бойового завдання Сергій зазнав важкого поранення, внаслідок якого частково втратив зір. Пройшов складне лікування та реабілітацію. На жаль, 27 липня 2026 року в с. Шендерів Вінницької області молодший сержант, кухар їдальні взводу матеріального забезпечення С.Яковлев помер.
Підтвердилася загибель Олександра Кучера, 2002 року народження, жителя села Григорівка Могилів-Подільської громади.
Він служив старшим водієм автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення медичної роти Національної гвардії України. Загинув 5 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.
Дашівська громада провела в останню земну дорогу захисника Валерія Телевного.
Із 23 березня 2026 року Валерій Дмитрович вважався зниклим безвісти.
Тепер підтвердився факт загибелі Героя.
В Уланівську громаду «на щиті» повернувся Ігор Бондар, 12 червня 1969 року народження, житель села Рогинці, який вважався безвісти зниклим.
Воїн загинув 9 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новокалинове Покровського району Донецької області.
Аналіз ДНК підтвердив загибель захисника Олександра Лукашева, 1984 року народження, жителя м. Хмільник.
Молодший сержант, бойовий медик О. Лукашев загинув 18 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Нетайлове Покровського району Донецької області.
Глуховецька громада втратила захисника Валентина Муравського.
Він народився 28 червня 1979 року у селищі Глухівці. Згодом родина переїхала до Глевахівської громади Київської області.
Валентин вступив до лав Збройних сил України 18 липня 2024 року. Після проходження підготовки боєць проходив службу у складі 100-го батальйону 61-ї окремої механізованої бригади та виконував бойові завдання на Курському напрямку. 9 березня 2025 року поблизу населеного пункту Махнівка військовослужбовець потрапив під мінометний обстріл, зв’язок із ним обірвався.
Тепер ДНК-експертиза підтвердила загибель воїна.
Підтверджено загибель військовослужбовця Андрія Єлізарова, 1992 року народження, жителя міста Хмільник.
Солдат загинув 2 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Калинівка Донецької області.
Загинув військовослужбовець Андрій Степанов, житель села Якушинці.
Народився Андрій 25 грудня 1989 року в с Якушинці, навчався у місцевій школі, здобував фах у Вінницькому вищому професійному училищі сфери послуг – оператор комп’ютерного набору. Розпочав свій трудовий шлях штампувальником на заводі “Маяк”, потім працював на заводі “Електричні системи” в’язальником джгутів, після початку повномасштабної війни приєднався до лав місцевої територіальної оборони.
22 лютого 2023 року Андрій був мобілізований до лав Збройних сил України, служив оператором безпілотних літальних апаратів.
За виявлену мужність та успішне виконання бойових завдань Андрій Степанов був нагорожений нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Золотий хрест», також отримав відзнаку командування 61-ї окремої механізованої Степової бригади.
Воїн загинув 11 липня 2026 року під час захисту Батьківщини в районі н.п. Новоселівка Запорізької області.
Підтверджено загибель захисника Віталія Грисюка із Теплицької громади.
Віталій народився 6 січня 1986 року, проживав у селі Карабелівка. Після закінчення Степанівської школи навчався в Уманському коледжі механізації, працював за спеціальністю.
У січні 2025 року Віталій став на захист Батьківщини. Служив стрільцем-снайпером 2 десантно-штурмового відділення у складі легендарної 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади ДШВ.
Із 18 березня 2025 року він вважався зниклим безвісти в районі населеного пункту Гоголівка Суджанського району Курської області.
Загинув житель Теплицької громади Руслан Данилюк.
Руслан народився 23 серпня 1976 року в селі Стражгород. Після закінчення Стражгородської школи навчався у Теплицькому ПТУ. Згодом із сім’єю проживав у селі Розкошівка. Працював у ТОВ «Теплик Агро». Після передчасної смерті дружини він сам виховував двох дітей.
До лав Збройних сил України Руслан був мобілізований у травні 2026 року. Служив на посаді стрільця-номера обслуги 2-го механізованого відділення у складі 33-го окремого штурмового полку Сухопутних військ.
Життя воїна обірвалося 28 липня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Миколаївка Краматорського району Донецької області.
Тростянецька громада провела в останню путь захисника Володимира Караку.
Володимир народився 27 травня 1991 року в селі Летківка. Навчався в Ободівській школі-інтернаті та Вороновицькому професійно-технічному училищі. Працював зварювальником в АКПП «Перемога», на підприємстві МХП, за кордоном, а згодом – робітником із благоустрою у Тростянецькій селищній комунальній установі з благоустрою.
У червні 2024 року Володимир став до лав Збройних сил України. Служив гранатометником у складі 8-го окремого розвідувального батальйону Десантно-штурмових військ Збройних сил України.
Із 17 вересня 2025 року захисник вважався зниклим безвісти. Згодом було встановлено, що він загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Торецьке Покровського району Донецької області.
Вороновицька громада провела в останню путь захисника Василя Гуцала.
Василь народився 13 січня 1990 року у Вінниці. Із 2011 року проходив військову службу за контрактом, брав участь в Антитерористичній операції на Луганщині, а з початку повномасштабного вторгнення знову став на захист України.
Служив сапером у складі 5 окремої важкої механізованої бригади.
5 січня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Шевченко Волноваського району Донецької області Василь зник безвісти. За результатами ДНК-експертизи було підтверджено загибель воїна.
Тульчинська громада повідомила, що 29 червня 2026 року відійшов у вічність військовослужбовець Володимир Гнатишин, 23 липня 1970 року народження.
Володимир був призваний на військову службу 13 січня 2026 року. Проходив службу стрільцем-помічником гранатометника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 6 стрілецької роти 2 батальйону територіальної оборони.
Під час проходження військової служби, внаслідок хвороби, життя захисника обірвалося 29 червня 2026 року у військовому госпіталі міста Києва.
Обірвалось життя військовослужбовця Віктора Ходака, 10 травня 1995 року народження, жителя села Клебань Тульчинської громади.
Чоловік був призваний до лав ЗСУ із перших днів повномасштабного вторгнення. Ніс службу на посаді старшого водія 1 міномета 2 мінометного взводу мінометної батареї 1 механізованого батальйону. Мав звання старшого солдата.
Загинув 24 липня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту П’ятихатки Запорізької області.
У село Гарячківка прийшло сповіщення про загибель Анатолія Вакарчука, 6 березня 1993 року народження.
Анатолій служив головним сержантом – командиром мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону.
20 липня 2026 року Анатолій разом із побратимами виконував бойове завдання, у результаті чого отримав поранення.
Лікарі військово-медичного клінічного центру м. Харків боролись за його життя, але військовослужбовець помер 26 липня 2026 року.
«На щиті» повернувся Олександр Храпцун із с. Браїлів.
Він служив старшим стрільцем – оператором механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади ім.Лицарів Зимового походу. Понад два роки воїн вважався безвісти зниклим.
Олександр навчався у Браїлівській загальноосвітній школі, потім у Браїлівському професійно-технічному училищі. Працював на Браїлівському цукровому заводі.
Згодом здобув кваліфікацію агронома у Чернятинському аграрному технікумі. Працював на підприємстві «М’ясний майстер».
Олександр став на захист України 12 квітня 2023 року. Після проходження військової підготовки ніс службу у м. Константинівка. Із 8 травня 2024 року військовослужбовець вважався безвісти зниклим. Тепер стало відомо, що того дня він загинув поблизу н.п. Нетайлове Покровського району Донецької області.
Олександру було 45 років.
—
Висловлюємо щирі співчуття родинам, друзям і побратимам полеглих. Жодні слова не вгамують біль втрати, але наш обов’язок — пам’ятати кожного, хто віддав найцінніше за наш спокій.
Ми продовжуємо збирати та зберігати історії про кожного захисника, щоб їхній подвиг назавжди залишився у пам’яті поколінь.
Вічна пам’ять і слава Героям Вінниччини!
Низький уклін… Поділіться цим дописом, щоб якомога більше людей згадали імена наших оборонців.