Липень посеред літа завжди диктує свої правила. Коли дні стають максимально довгими, а вечори теплими й розслабленими, кулінарія перетворюється на чисте задоволення, а не на обов’язок.
І як не згадати про крихітну ягоду, що виблискує на сонці та принадливо запрошує до куща яскравими червоними барвами?! Так, це порічки, або червона смородина. Збирати дрібні китиці клопітно, зате смаки приготовлених смаколиків – нагорода за працю. Адже ягода багата на вітаміни та мікроелементи, зокрема на залізо та калій.
Традиційно з цих яскравих ягідок готують порічковий компот. Він стане неабияким прохолодним напоєм липневої спеки. А ще потішить кольором і смаком серед зими.
“Особливих секретів немає, – ділиться рецептом городенківчанка Валентина Крачковська. – У трилітровій скляній банці пригорщу помитих ягід із китицями засипаю двома склянками цукру-піску, заливаю окропом і ставлю стерилізуватися на 20 хвилин. Закатую металевими кришками. Перевертаю обережно та ставлю охолоджуватися”.
З насиченого компоту готуємо порічкове желе. Заливаємо 25 г желатину 100 г холодного компоту і даємо набухнути. Далі в мікрохвильовці розчиняємо його протягом хвилини і рідким вливаємо до 200 г солодкого компоту. Розливаємо у форми, охолоджуємо та смакуємо.
Якщо на стадії приготування додати 2 ст. л. сметани і збити блендером, то матимемо порічковий мус.
Можна таке желе й заморозити і насолоджуватися порічковим морозивом. Воно добре смакує із порічковим киселем. Тут узагалі просто: під час варіння компоту додаємо розведений у холодній воді крохмаль і доводимо до кипіння.
Порічкові оладки готуємо як звичайні. З кефіру, кисляка чи сироватки готуємо сметаноподібне за консистенцією тісто, з додаванням просіяного борошна, яєць, цукру, розпушувача або харчової соди та ваніліну. Наприкінці висипаємо жменю підготовлених ягід і викладаємо столовою ложкою на розігріту пательню. Смажимо на олії або й на сухій пательні – як кому смакує.
Час влаштувати собі маленьке гастрономічне свято! Тертий сирник з порічками можна віднести до шалених ягідних десертів, перед якими неможливо встояти. Цим рецептом віддам шану пам’яті своїй покійній мамі Софії Рак, яка чверть століття працювала в дієтичній їдальні курортного Трускавця.
“500 г просіяного борошна перетерти з 250 г маргарину, – записано в рецепті. – Додати 200 г цукрової пудри, 1 яйце та 2 жовтки, порошок до печива і 2 ст. л. какао. Добре охолодити. До 1 кг сиру додати 250 г масла, 8 жовтків (білки збити на піну і додати пізніше). 200 г пудри перетерти з жовтками, додати 2 ст. л. крохмалю, цедру лимона або корицю. Частину тіста потерти на форму для випікання, викласти сирну начинку, а зверху потерти решту тіста. Випікати до години”.
Сама я майже ніколи не готую за рецептами. Тож тут частина тіста без какао, щоб ефектніше виглядав порічковий червоний прошарок. Склянку ягід засипаю 3 ст. л. цукру та 2 ст. л. крохмалю. Перемішую і викладаю на перший шар тертого тіста. До речі, замість маргарину я використала суміш масла і смальцю. І сирна маса тут спрощена: без масла, за умови, що сир домашній. Зверху натираю тісто з какао. Випікаю теж до години.
А тепер пофантазуємо з гарячою стравою. Яскравий порічковий соус ефектно доповнить будь-який гарнір. У цьому випадку – звичайний рис. А до нього – ще й червоне куряче м’ясо. І це не описка, бо таких барв надає йому саме ця смачна кислувато-солодка ягода.
- Три курячі стегенця злегка обсмажуємо без жиру на пательні, додаємо шаткованої цибулі, тушкуємо ще кілька хвилин, засипаємо склянкою промитого рису та заливаємо двома склянками гарячої води. Солимо-перчимо до смаку, додаємо зелені і залишаємо на маленькому вогні під накривкою на 10 хвилин.
- Перемішуємо, за потреби доливаємо води і залишаємо ще на декілька хвилин до готовності м’яса та рису. Він виходить розсипчастий.
- Відбираємо м’ясо та декілька хвилин проварюємо його в порічковому соусі. Соус – це зварені та протерті ягоди, щоб видалити зернятка. До смаку додаємо дрібку солі та цукру, чорний перець, лавровий лист, мускатний горіх і куркуму.
- Такий соус можна порційно заморозити в лотках для льоду й мати заготовки на зиму.
І насамкінець. У розпал літа кулінарне натхнення приходить просто з ринкових прилавків, де панує справжнє розмаїття. Порічки – доступні за ціною ягоди. Тож варто скористатися цими рецептами та насолодитися смаками липня.
Людмила Стражник. Фото авторки та Валентини Крачковської.