Вітчим виховав як рідну доньку, але для оформлення спадщини це довелося доводити в суді

Падчерка, яка понад п'ять років до смерті вітчима проживала з ним однією сім'єю, доглядала його та вела спільне господарство, отримала можливість оформити спадкові права на майно, не охоплене заповітом. Такого висновку дійшов Уманський міськрайонний суд Черкаської області, встановивши юридичний факт спільного проживання, необхідний для подальшого оформлення спадщини.

Як зазначив суд, відсутність реєстрації місця проживання сама по собі не виключає можливості довести факт постійного проживання зі спадкодавцем. Якщо нотаріус не має документів, які підтверджують такий факт, спадкоємець може звернутися до суду із заявою про його встановлення. Саме судове рішення у такому випадку є підставою для подальшого оформлення спадкових прав.

Обставини справи

До суду звернулася жінка із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю зі своїм вітчимом не менше п'яти років до відкриття спадщини.

Вона зазначила, що її біологічний батько не брав участі у її вихованні, натомість вітчим фактично виховав її як рідну доньку. За словами заявниці, вони були однією сім'єю ще з 1969 року, а з 2015 року, коли через похилий вік та погіршення стану здоров'я допомоги потребували її мати і вітчим, вона переїхала до них та почала постійно проживати у будинку без зміни реєстрації місця проживання.

Після смерті матері жінка продовжила проживати разом із вітчимом та доглядати його до дня смерті. Як встановив суд, заявниця забезпечувала його лікування, купувала ліки, оплачувала комунальні послуги, організувала та оплатила поховання, а також доглядає за його могилою. Вона і спадкодавець були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов'язки.

Після смерті спадкодавця частина майна була успадкована за заповітом. Водночас земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства до заповіту не увійшла.

Для оформлення спадкових прав на це майно нотаріус рекомендував заявниці звернутися до суду та підтвердити факт її постійного проживання зі спадкодавцем протягом останніх п'яти років до дня його смерті. Заявниця вважала себе спадкоємицею четвертої черги за законом і зазначала, що встановлення цього юридичного факту є необхідним для оформлення спадщини.

Які докази дослідив суд

Суд дослідив акт про фактичне проживання заявниці без реєстрації з 2015 року до дня смерті спадкодавця, довідку виконавчого комітету Уманської міської ради про її фактичне проживання за відповідною адресою, документи, які підтверджували оплату нею комунальних послуг починаючи з 2017 року, а також матеріали спадкової справи.

Крім того, суд врахував письмові пояснення сусідів, які підтвердили, що заявниця постійно проживала разом зі спадкодавцем, доглядала його, купувала ліки, супроводжувала до лікарів, оплачувала комунальні послуги та після його смерті організувала поховання.

Також суд звернув увагу, що ні Уманська міська рада, ні інша заінтересована особа не заперечували проти задоволення заяви.

Правова позиція суду

Суд зазначив, що відповідно до статті 1268 Цивільного кодексу спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом установленого законом строку не відмовився від неї.

Якщо факт постійного проживання не підтверджується документами, достатніми для нотаріуса, особа має право звернутися до суду із заявою про його встановлення. Такий порядок передбачений як нормами ЦПК України, так і роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України та практикою застосування законодавства про спадкування.

Суд окремо наголосив, що відсутність реєстрації місця проживання не виключає можливості довести факт постійного проживання зі спадкодавцем. Такий факт може підтверджуватися іншими належними та допустимими доказами, зокрема довідками органів місцевого самоврядування, актами про фактичне проживання, документами про ведення спільного господарства, оплату витрат та показаннями свідків.

Оцінивши всі докази у їх сукупності, суд у справі 705/5117/25 дійшов висновку, що заявниця дійсно постійно проживала зі спадкодавцем однією сім'єю з 2015 року до дня його смерті, а встановлення цього факту породжує юридичні наслідки, оскільки є необхідним для реалізації її права на оформлення спадщини.

Що вирішив суд

Уманський міськрайонний суд Черкаської області задовольнив заяву та встановив факт проживання заявниці однією сім'єю зі спадкодавцем за однією адресою у період з 2015 року до 25 лютого 2023 року.

Установлений судом юридичний факт є доказом постійного проживання заявниці зі спадкодавцем та може бути використаний для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку щодо майна, не охопленого заповітом. При цьому суд не вирішував питання про визнання права на спадщину чи визначення кола спадкоємців, а лише встановив юридичний факт, необхідний для подальшого оформлення спадщини.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.