Війна та заборона імпорту з РФ звільняють бізнес від пені — рішення Верховного Суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянувши справу №600/2075/25-а, підтвердив, що українські підприємства не можуть бути притягнуті до відповідальності за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, якщо імпорт товарів з Росії став неможливим через запроваджену урядом заборону.

Обставини справи

Після перевірки Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків. Податкова встановила, що підприємство не завершило три імпортні операції за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними із компанією, предметом яких були поставки скрапленого газу та дизельного пального російського походження.

Матеріалами справи встановлено, що у січні–лютому 2022 року компанія здійснила авансові платежі за трьома контрактами. Частину товару постачальник поставив ще до початку повномасштабного вторгнення, однак поставка решти продукції так і не відбулася. Авансові платежі були зроблені в січні–лютому 2022 року, але товар не поставили через повномасштабне вторгнення та постанову КМУ № 426 від 09.04.2022, яка заборонила ввезення товарів з Росії. Податкова нарахувала компанії понад 5,48 млн грн пені за порушення строків розрахунків за імпортними контрактами з кіпрською компанією. ДПС дійшла висновку, що підприємство порушило вимоги частини третьої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», оскільки у встановлені строки не отримало товар або повернення авансових коштів.

Не погодившись із нарахуванням пені, компанія звернулася до суду. Вона зазначила, що не змогла завершити імпортні операції через повномасштабне вторгнення РФ та постанову Кабінету Міністрів №426 від 9 квітня 2022 року, яка заборонила імпорт товарів російського походження. Крім того, укладені контракти містили форс-мажорні застереження щодо війни та передбачали можливість призупинення поставок через неможливість повернення залізничних вагонів.

Суди першої та апеляційної інстанцій погодилися з цими доводами. Вони зазначили, що пункт 13 статті 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» звільняє резидентів від пені, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів №426 про заборону імпорту товарів із РФ.

Рішення Верховного Суду

Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій та зазначив, що підстав для задоволення касаційної скарги податкового органу немає. Суд нагадав, що відповідно до статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» імпортні операції повинні завершуватися у встановлені Національним банком строки, а за їх порушення нараховується пеня. Водночас після початку повномасштабного вторгнення законодавець доповнив Закон пунктом 13 статті 16, який передбачає окрему підставу для звільнення від такої відповідальності, якщо імпортна операція не може бути завершена через дію постанови Кабінету Міністрів України №426 про заборону ввезення товарів російського походження.

Суди встановили, що всі три контракти були укладені на поставку скрапленого газу та дизельного пального російського походження, а товар мав доставлятися через російсько-український кордон. Частину товару компанія отримала ще до початку повномасштабної війни, однак після запровадження заборони на імпорт російських товарів виконання контрактів стало неможливим. При цьому нерезидент не поставив частину вже оплаченого товару та не повернув усі авансові платежі.

Верховний Суд також врахував, що контракти містили форс-мажорні застереження, які звільняли сторони від відповідальності у разі війни.

Крім того, договорами було передбачено право продавця призупинити поставки у випадку неповернення залізничних вагонів. Матеріали справи підтвердили, що після початку бойових дій частина вагонів залишилася на території України і не могла бути повернута через обставини, які не залежали від позивача. Через це у нерезидента виникли зустрічні вимоги до української компанії, що також унеможливлювало повернення авансових коштів.

Верховний Суд дійшов висновку, що компанія не мала реальної можливості ані завершити імпортні операції, ані отримати назад сплачені кошти, а причиною цього стали повномасштабна війна та введена державою заборона на імпорт товарів із Росії. З огляду на наведене правове регулювання, суди дійшли висновку, що пункт 13 статті 16 Закону №2473-VIII є самостійною підставою для звільнення резидента - суб'єкта господарювання від відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 13 цього Закону, за умови, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації" від 09 квітня 2022 року №426.

У підсумку Верховний Суд залишив касаційну скаргу податкової без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій — без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.