Війна відібрала здоров'я: у Славуті попрощалися із молодшим сержантом Олександром Степанюком

Мирне життя та праця в громаді

Олександр Степанюк народився 18 вересня 1976 року в селі Плоска (колишній Славутський район). Після закінчення Мирутинської загальноосвітньої школи, у 2000 році він одружився та переїхав жити до Славути.

До мобілізації чоловік сумлінно працював на різних місцевих підприємствах громади. Зокрема, його трудова діяльність була пов'язана із заводом «Будфарфор», підприємством «Ювента», місцевим лісовим господарством та хлібозаводом.

Рідні, друзі та колеги пам'ятатимуть його як надзвичайно світлу, добру, щиру й працьовиту людину.

Бойовий шлях та наслідки війни

У вирішальний для країни час Олександр не залишився осторонь і став на захист Батьківщини. 15 лютого 2023 року він був призваний на військову службу за мобілізацією. Чоловік боронив державу у складі військової частини № 4886 у званні молодшого сержанта.

У складі свого підрозділу воїн брав участь у важких бойових діях на кількох гарячих напрямках фронту:

• на Запорізькому напрямку — виконував бойові завдання в районах населених пунктів Малі Щербаки та Пологи;
• на Покровському напрямку — мужньо боронив Україну поблизу Часового Яру та Семенівки.

Фронтові випробування та надлюдські навантаження безжально забрали у Захисника здоров'я. Вірно виконуючи свій обов'язок, він віддав Україні не лише власні сили, а й частину життя. 5 липня 2026 року серце Олександра Антоновича передчасно зупинилося.

«Міський голова, депутати Славутської міської ради, виконавчий комітет та вся Славутська громада висловлюють щирі співчуття рідним і близьким мужнього Захисника України. Схиляємо голови у скорботі та вдячності за його відданість Батьківщині. Світла пам'ять Захиснику!» — сумують у міській раді.