Військовий хоче звільнитися, але демобілізації немає: які підстави дають право піти зі служби

В Україні не встановлено загального строку служби, після якого мобілізованих автоматично звільнятимуть з армії. Водночас закон передбачає підстави для звільнення під час воєнного стану — за віком, станом здоров’я та сімейними обставинами. Паралельно у Верховній Раді зареєстрували законопроєкти про демобілізацію, поетапну модель служби та граничні строки перебування у війську.

Військові, які тривалий час служать без визначеної дати повернення до цивільного життя, очікують на зрозумілі правила демобілізації. Проте наразі немає єдиного строку, після якого мобілізований може вимагати звільнення лише через тривалість служби.

Але це не означає, що під час воєнного стану звільнитися неможливо. Стаття 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» визначає перелік підстав, за яких військовослужбовці можуть бути звільнені зі служби. Вирішальне значення має не кількість місяців або років у війську, а наявність передбачених законом обставин.

Хто може звільнитися з військової служби під час воєнного стану

Чинне законодавство передбачає декілька основних категорій військовослужбовців, які можуть претендувати на звільнення.

За віком — якщо військовослужбовець досяг граничного віку перебування на військовій службі.

За станом здоров’я — якщо ВЛК визнала військовослужбовця непридатним до служби. Підставою також може бути визнання тимчасово непридатним із переоглядом через 6–12 місяців або встановлення інвалідності, якщо військовослужбовець не бажає продовжувати службу.

Через сімейні обставини. Закон передбачає, зокрема, такі випадки:

• утримання трьох і більше дітей віком до 18 років за встановлених законом умов;
• самостійне виховання дитини;
• виховання дитини з інвалідністю або дитини з певними тяжкими захворюваннями;
• необхідність постійного догляду за дружиною або чоловіком, батьками чи іншими родичами у визначених законом випадках;
• необхідність здійснення опіки над особою, яку суд визнав недієздатною, за відсутності інших осіб, які здійснюють опіку;
• загибель або зникнення безвісти визначених законом близьких родичів під час участі в бойових діях чи заходах із захисту України.

Окремі підстави передбачені для військовослужбовиць у зв’язку з вагітністю та доглядом за дитиною, а також для військовослужбовців, які виховують неповнолітніх дітей, якщо обоє з подружжя проходять військову службу. Застосування конкретної норми залежить від обставин і вимог законодавства.

Чи можуть запровадити гарантовану демобілізацію для військових

Питання строків служби залишається предметом законодавчих ініціатив. У Верховній Раді зареєстрували декілька проєктів, які пропонують змінити правила проходження військової служби та визначити механізми повернення військових до цивільного життя.

Як писала «Судово-юридична газета», законопроєкт № 15233 пропонує надати військовослужбовцям право на демобілізацію після 24 місяців безперервної служби, якщо щонайменше три місяці з цього періоду вони брали участь у бойових діях. Інший підхід закладено в законопроєкті № 15234, який передбачає запровадження 24-місячних базових циклів військової служби. До такого циклу зараховуватиметься служба за умови участі військовослужбовця в бойових діях або заходах із забезпечення оборони України протягом щонайменше трьох місяців.

Ідеться про виконання завдань безпосередньо в районах ведення бойових дій, на тимчасово окупованих територіях України, між позиціями Сил оборони та військ держави-агресора, а також на території держави-агресора.  Документ пропонує обмежити кількість таких циклів двома, якщо інше не буде передбачено контрактом. Після їх завершення військовослужбовець зможе скористатися правом на звільнення або продовжити службу, уклавши контракт.

Також у парламенті зареєстрували законопроєкт № 15242 «Про обов’язкову ротацію та граничні терміни служби в умовах війни». Його тематика безпосередньо стосується встановлення правил ротації та обмеження тривалості перебування на службі. Законопроєкт № 15242 пропонує встановити граничний строк безперервного перебування військовослужбовців у районі бойових дій — не більше 90 календарних днів. Після завершення цього періоду військових мають обов’язково повертати до пунктів постійної дислокації для ротації. Повторне направлення до району бойових дій, згідно з документом, допускатиметься не раніше ніж через 180 календарних днів після повернення до пункту постійної дислокації.

Окремо 13 липня 2026 року зареєстрували законопроєкт № 15404 «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення правових підстав для демобілізації військовослужбовців».

Раніше повідомлялося, що законопроєкт № 15404 пропонує змінити правила повторного призову окремих категорій військовослужбовців після звільнення. Зокрема, контрактники, звільнені з визначених законом підстав, не підлягатимуть призову під час мобілізації протягом дії воєнного стану. Водночас для окремих категорій осіб віком до 25 років передбачено можливість призову лише за їхньою згодою до досягнення цього віку.

Документ також пропонує врегулювати тривале лікування військовослужбовців: якщо лікування або реабілітація не завершаться протягом 12 місяців, виплату грошового забезпечення пропонується зберегти до моменту звільнення з військової служби. Для військових, які лікуються за кордоном і не можуть прибути на огляд, передбачено можливість дистанційного проходження ВЛК у встановленому порядку.

Чи звільнять військових після кількох років служби

Наразі тривалість служби не є універсальною підставою для звільнення мобілізованого військовослужбовця під час воєнного стану. Тому навіть тривале перебування в армії не гарантує автоматичного повернення додому.

Законодавчі ініціативи щодо демобілізації, ротацій та граничних строків служби можуть змінити цей підхід, якщо їх ухвалять. Однак до того часу право на звільнення залежить від конкретних підстав, передбачених статтею 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Водночас реєстрація законопроєкту не означає, що запропоновані норми вже набули чинності. Поки відповідні зміни не ухвалені та не набрали чинності, військовослужбовці мають керуватися чинним законодавством.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.