Військовий подарував матері частку квартири перед тим, як стати в чергу на нове помешкання: ВС не побачив штучного погіршення житлових умов
Верховний Суд розглянув питання застосування статті 35 Житлового кодексу України та пункту 17 Правил № 470 у справі № 705/4621/25. Постанову ухвалено 24 вересня 2026 року Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду. Суд перевіряв законність відмови у взятті на квартирний облік особи, яка перед зверненням із відповідною заявою відчужила належну їй частку квартири.
Питання штучного погіршення житлових умов має значення для практики, оскільки саме з таким фактом закон пов’язує п’ятирічну заборону на взяття громадянина на квартирний облік. Тому визначальним є не лише сам факт відчуження житла, а й те, яке саме житло було відчужене та чи було воно придатним і достатнім для проживання.
Обставини справи
Позивач проходив службу у Збройних Силах України, отримав статус учасника бойових дій, а також є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни.
Позивач не був забезпечений житлом та звернувся до Виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області із заявою про взяття його на квартирний облік як учасника бойових дій, який потребує поліпшення житлових умов.
До цього, 12 березня 2025 року, позивач разом з іншим співвласником уклав договір дарування, за яким подарував матері свою 1/4 частку у праві власності на квартиру. Перед цим співвласники квартири визначили свої частки як рівні — по 1/4 кожному.
Рішенням від 26 травня 2025 року № 232 Виконавчий комітет Уманської міської ради відмовив позивачу у взятті на квартирний облік. Підставою стала норма пункту 17 Правил № 470, відповідно до якої громадяни, які штучно погіршили свої житлові умови, не беруться на квартирний облік протягом п’яти років з моменту такого погіршення.
Виконавчий комітет вважав, що позивач штучно погіршив свої житлові умови, відчуживши частку квартири менш ніж за два місяці до звернення із заявою про взяття на квартирний облік.
Уманський міськрайонний суд Черкаської області 19 січня 2026 року відмовив у задоволенні позову. Суд виходив із того, що позивач незадовго до звернення із заявою подарував матері належну йому частку квартири та уклав із нею договір оренди всієї квартири, у якій фактично проживав сам. На думку суду першої інстанції, такі дії були умисним та штучним погіршенням житлових умов, спрямованим на створення формальних підстав для взяття на квартирний облік.
Черкаський апеляційний суд 17 березня 2026 року скасував рішення в частині відмови у визнанні протиправним та скасуванні рішення виконавчого комітету. Суд визнав протиправним та скасував пункт 2 рішення № 232 про відмову у взятті позивача на квартирний облік.
Апеляційний суд встановив, що відчужена позивачем частка квартири мала житлову площу 7,45 кв. м, тоді як рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею в Черкаській області становив 8,5 кв. м на одну особу. Тому на момент відчуження цієї частки позивач не був забезпечений придатним і достатнім за розміром для проживання жилим приміщенням.
Водночас суд не зобов’язав виконавчий комітет взяти позивача на квартирний облік, оскільки це питання належить до дискреційних повноважень відповідного органу.
Виконавчий комітет оскаржив постанову апеляційного суду до Верховного Суду. Серед іншого, він стверджував, що апеляційний суд неправильно визначив норму житлової площі, не врахував відчуження частки на користь близького родича менш ніж за два місяці до звернення за взяттям на облік та те, що після відчуження позивач продовжував проживати і бути зареєстрованим у квартирі.
Позиція Верховного Суду
ВС вказав, що відповідно до статті 35 ЖК України громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом, зокрема, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку або його частини, не беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов протягом п’яти років з моменту погіршення житлових умов.
Суд зазначив, що заявник касаційної скарги ототожнив факт відчуження позивачем належної йому частки квартири з наявністю штучного погіршення житлових умов, передбаченого статтею 35 ЖК України та пунктом 17 Правил № 470.
Водночас для застосування передбаченого цими нормами п’ятирічного обмеження має бути встановлено факт саме штучного погіршення житлових умов, зокрема внаслідок відчуження придатного та достатнього для проживання жилого приміщення.
ВС встановив, що до укладення договору дарування позивач володів 1/4 часткою двокімнатної квартири, яка в перерахунку на житлову площу становила 7,45 кв. м.
Ця площа була меншою за рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею в Черкаській області, який становить 8,5 кв. м, у зв’язку з чим апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що на момент відчуження позивач не був забезпечений придатним і достатнім житлом.
ВС вказав, що відчуження позивачем зазначеної частки квартири саме по собі не могло бути підставою для висновку про штучне погіршення ним житлових умов та відмови у взятті на квартирний облік.
Окремо Верховний Суд звернув увагу на довід виконавчого комітету щодо показника 8,5 кв. м.
Суд зазначив, що апеляційний суд у цій справі не визначав зазначений показник як самостійну норму для взяття позивача на квартирний облік, а лише використав його для оцінки того, чи було відчужене ним житло придатним та достатнім у контексті застосування пункту 17 Правил № 470.
Верховний Суд також врахував встановлений статтею 47 ЖК України розмір норми житлової площі.
ВС зазначив, що встановлений судами розмір належної позивачу частки майна — 7,45 кв. м жилої площі — є меншим за визначену статтею 47 ЖК України норму житлової площі 13,65 кв. м та за рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею в Черкаській області, який становить 8,5 кв. м.
За таких обставин, як зазначив Суд, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що на момент відчуження цієї частки позивач як учасник бойових дій та інвалід війни ІІІ групи не був забезпечений придатним та достатнім житлом, а тому її відчуження не могло бути підставою для висновку про штучне погіршення житлових умов.
Верховний Суд окремо оцінив аргумент про те, що після дарування частки позивач продовжував проживати у квартирі.
Суд зазначив, що сам по собі короткий проміжок часу між відчуженням частки та зверненням із заявою, як і збереження за позивачем права користування квартирою, не свідчать про штучне погіршення позивачем своїх житлових умов.
Визначальним у цій справі Суд назвав розмір відчуженої частки.
ВС вказав, що належна позивачу частка квартири мала 7,45 кв. м житлової площі, що було менше рівня середньої забезпеченості жилою площею в Черкаській області (8,5 кв. м), у зв’язку з чим апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що її відчуження не могло бути визнано відчуженням придатного та достатнього житла та, відповідно, підставою для висновку про штучне погіршення житлових умов.
Суд також відхилив доводи про зловживання цивільним правом.
ВС зазначив, що суто формальний та умисний характер дій позивача з метою штучного погіршення житлових умов та зловживання правом не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи судами попередніх інстанцій.
При цьому Верховний Суд наголосив на межах повноважень касаційної інстанції: відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України він не може встановлювати нові обставини справи та переоцінювати докази, на підставі яких суд апеляційної інстанції не встановив відповідних обставин.
Водночас Верховний Суд погодився з апеляційним судом у тому, що вимога про зобов’язання виконавчого комітету взяти позивача на квартирний облік не підлягає задоволенню.
Суд зазначив, що така позовна вимога є похідною та не підлягає задоволенню, оскільки прийняття відповідного рішення належить до дискреційних повноважень цього органу, а суд не вправі зобов’язувати його прийняти таке рішення поза межами визначеної процедури та без відповідного переліку документів.
Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу Виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області та залишив без змін постанову Черкаського апеляційного суду від 17 березня 2026 року.
Таким чином, для застосування передбаченого статтею 35 ЖК України та пунктом 17 Правил № 470 п’ятирічного обмеження має бути встановлено саме штучне погіршення житлових умов. Сам факт відчуження частки квартири, навіть незадовго до звернення за взяттям на квартирний облік, не є достатнім для такого висновку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
