Військовий загинув після вибуху гранати на полігоні: Міноборони виплатило сім’ї 805 тисяч замість від 15 млн гривень

13-08-2026 15:23
news-image
Міноборони вважало, що родині належить менша виплата через небойове поранення військового, однак суд не погодився.
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Військовослужбовець отримав тяжке поранення під час вправи з бойовою гранатою на полігоні в Донецькій області та згодом помер. Міноборони вважало поранення небойовим і призначило його дружині та дочці допомогу за загальними правилами — загалом 805,2 тис. грн. Однак суди встановили, що за обставин цієї справи члени сім’ї мають право на відповідні частки від 15 млн грн за постановою Кабміну №168.

П’ятий апеляційний адміністративний суд погодився, що сама кваліфікація поранення як «санітарного небойового» не була достатньою підставою для відмови у виплаті за постановою №168. Вирішальне значення мали обставини отримання травми: військовий у цей період брав участь у заходах із забезпечення оборони України, поранення було визнано пов’язаним із виконанням обов’язків військової служби, а ВЛК встановила, що травма, яка призвела до смерті, та причина смерті пов’язані із захистом Батьківщини.

Обставини справи

Старший сержант був мобілізований 25 лютого 2022 року. З 28 березня до 1 квітня 2023 року він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією РФ, перебуваючи в Донецькій області.

1 квітня 2023 року на полігоні поблизу Українська Донецької області військовослужбовець під час виконання вправи з метання бойової гранати отримав тяжку мінно-вибухову травму. Його госпіталізували, однак згодом він помер.

Спеціальне розслідування визначило причиною санітарного небойового поранення необережне поводження з бойовою ручною гранатою Ф-1. Водночас отримане поранення було визнано пов’язаним із виконанням обов’язків військової служби. Умисних та неправомірних дій військовослужбовця не виявили, перебування у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння також не встановили.

Крім того, 18-та регіональна військово-лікарська комісія встановила, що травма, яка призвела до смерті, та причина смерті пов’язані із захистом Батьківщини.

Військова частина також підтвердила участь військовослужбовця у відповідних заходах із забезпечення оборони України. Території Донецької області, де він перебував та отримав травму, на той момент були віднесені до територій, на яких ведуться або велися бойові дії. У червні 2023 року військовослужбовцю присвоїли статус учасника бойових дій.

Міноборони призначило 805,2 тис. грн

У грудні 2023 року дружина військовослужбовця звернулася за одноразовою грошовою допомогою для себе та дочки у зв’язку з його смертю.

Комісія Міноборони вирішила призначити допомогу відповідно до Порядку №975 — у розмірі 2/5 від 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2023 року.

Дружині та дочці призначили загалом 805 200 грн — по 402 600 грн кожній.

Вони з таким розрахунком не погодилися та звернулися до суду, вимагаючи призначити допомогу виходячи з 15 млн грн, передбачених постановою Кабміну №168, з урахуванням уже отриманих коштів.

Одеський окружний адміністративний суд позов задовольнив. Міноборони оскаржило це рішення.

Що доводило Міноборони

Міністерство наполягало, що підстав для застосування постанови №168 немає, оскільки військовослужбовець отримав санітарне небойове поранення внаслідок необережного поводження з гранатою під час тренування на полігоні.

Також Міноборони посилалося на те, що документи для отримання допомоги були подані за Порядком №975.

Апеляційний суд ці аргументи не підтримав.

Суд звернув увагу, що після запровадження воєнного стану для відповідних випадків загибелі або смерті військовослужбовців діє спеціальне регулювання. Постанова №168 передбачає одноразову грошову допомогу в розмірі 15 млн грн, яка розподіляється між усіма особами, які мають право на її отримання.

При цьому для вирішення питання про право на таку допомогу суд оцінив не лише формальне визначення поранення як «небойового», а всі обставини його отримання.

У цій справі травма була отримана під час виконання військовослужбовцем обов’язків військової служби в період, коли він брав участь у заходах із забезпечення оборони України. ВЛК прямо встановила зв’язок травми, яка призвела до смерті, та причини смерті із захистом Батьківщини.

За таких обставин суд визнав безпідставною позицію Міноборони про відсутність у дружини та дитини права на допомогу в розмірі, встановленому постановою №168.

Заявник не повинен сам визначати, за яким актом йому призначать виплату

Суд також відхилив аргумент Міноборони про те, що дружина нібито сама звернулася за допомогою саме за Порядком №975.

Її заява не містила посилання на те, що допомогу вона просить призначити саме на підставі цього Порядку. Наявність серед доданих документів переліку за Порядком №975 цього не змінювала.

Суд першої інстанції, з чим погодилася апеляція, зазначив, що саме суб’єкт владних повноважень повинен правильно визначити розмір відповідної одноразової допомоги. У цій справі Міноборони застосувало менш сприятливе для членів сім’ї правове регулювання.

Апеляційний суд також врахував практику Верховного Суду в подібних правовідносинах, зокрема постанови у справах №380/9868/23, №160/20229/22, №600/548/23-а та №420/11608/23.

Що вирішив апеляційний суд

П’ятий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу Міноборони без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін.

Таким чином, Міноборони зобов’язане призначити та виплатити дружині й дочці одноразову грошову допомогу в розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови №168, у належних їм рівних частках, з урахуванням уже проведених виплат.

Важливо, що суд не присудив дружині та дочці безпосередньо всі 15 млн грн. 15 млн грн — це загальний розмір одноразової допомоги, який розподіляється між усіма особами, що мають право на її отримання. Із матеріалів цієї справи випливає, що частка дружини та дочки разом становила 2/5.

Постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/1106/25 набрала законної сили з дати її прийняття. Касаційне оскарження можливе у випадках, передбачених пунктом 2 частини п’ятої статті 328 КАС України.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Источник: СЮГ