Військовому припинили виплати під час лікування через неприйняту посаду: що вирішив суд щодо винагороди до 100 тисяч грн
Чернігівський окружний адміністративний суд розглянув справу № 620/8275/26 за позовом військовослужбовця до військової частини щодо припинення виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди на період воєнного стану.
Суд дійшов висновку, що військова частина протиправно припинила виплати, та зобов’язав нарахувати військовослужбовцю грошове забезпечення і додаткову винагороду у розмірі до 100 тисяч грн пропорційно часу участі у відповідних заходах.
Обставини справи
Військовослужбовець проходив службу у військовій частині з 27 липня 2025 року до 19 січня 2026 року.
Після переходу військової частини на новий штат 27 липня 2025 року він не прийняв посаду начальника медичної служби. У зв’язку з цим до 26 вересня 2025 року йому продовжували виплачувати грошове забезпечення за останньою займаною штатною посадою. Починаючи з 27 вересня 2025 року військова частина припинила виплату грошового забезпечення, посилаючись на те, що військовослужбовець не був допущений до виконання обов’язків за новою посадою та не прийняв її.
Водночас 29 серпня 2025 року військовослужбовець рапортом повідомив командиру про прибуття до тимчасового пункту дислокації військової частини для подальшого проходження служби. Того ж дня він подав рапорт із проханням направити його на стаціонарне лікування відповідно до консультаційного висновку. На цьому рапорті командир наклав резолюцію, якою, зокрема, було визначено, що на час лікування військовослужбовець має виконувати обов’язки тимчасово виконуючого обов’язки начальника медичної служби, а також необхідно підготувати відповідний проєкт наказу.
12 вересня 2025 року військовослужбовець повідомив начальника штабу про вибуття на лікування на підставі відповідного направлення. З 13 вересня до 17 грудня 2025 року він перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджувалося випискою з медичної карти стаціонарного хворого.
Суд звернув увагу, що від моменту прибуття військовослужбовця до тимчасового пункту дислокації 29 серпня 2025 року до його вибуття на лікування минуло 15 днів. Відповідно до Положення про військове господарство Збройних Сил України для приймання та здавання справ і посади начальника служби військової частини встановлюється строк не більше 15 днів, а для здійснення відповідної процедури наказом старшого командира має бути призначена комісія.
Однак, як встановив суд, командування військової частини не видавало наказів про створення комісії з приймання та здавання справ. У результаті посаду військовослужбовець не прийняв, а виплату грошового забезпечення йому припинили вже під час перебування на стаціонарному лікуванні.
Крім того, суд встановив, що з 29 серпня 2025 року відповідно до наказу від 29 серпня 2025 року, а також у період з 25 до 31 грудня 2025 року військовослужбовець був включений до складу сил та засобів, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації проти України.
Військовослужбовець звернувся до суду з вимогою визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо припинення нарахування та виплати йому грошового забезпечення з 27 вересня до 31 грудня 2025 року. Також він просив суд зобов’язати військову частину нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, за періоди з 29 серпня до 12 вересня 2025 року та з 25 до 31 грудня 2025 року у розмірі до 100 тисяч грн у розрахунку на місяць пропорційно кількості днів участі у відповідних заходах.
Позиції сторін
Позивач наполягав, що військова частина неправомірно припинила нарахування йому грошового забезпечення та не виплатила додаткову винагороду, передбачену постановою Кабміну №168, за час безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації проти України.
Військова частина з позовом не погодилася та просила відмовити у його задоволенні. Свою позицію вона обґрунтовувала тим, що після переходу частини на новий штат військовослужбовець не прийняв посаду начальника медичної служби. Саме через недопущення до виконання обов’язків за посадою з 27 вересня 2025 року йому було призупинено виплату грошового забезпечення до моменту прийняття посади.
Позиція та висновки суду
Оцінюючи спір, суд виходив із положень Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони №260, Положення про військове господарство Збройних Сил України та постанови Кабінету Міністрів України №168.
Суд зазначив, що за Порядком №260 грошове забезпечення за останньою займаною посадою виплачується за період звільнення військовослужбовця від виконання службових обов’язків у зв’язку з хворобою та перебуванням на лікуванні у лікувальному закладі, але не більше чотирьох місяців з дня вибуття з військової частини, крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки лікування.
Крім того, грошове забезпечення, яке не було виплачене своєчасно або було виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, підлягає виплаті за весь період, протягом якого військовослужбовець мав на нього право. Водночас грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше, а військовослужбовцям, які самовільно залишили військову частину або місце служби, виплату грошового забезпечення призупиняють із дня самовільного залишення і поновлюють із дня повернення.
Щодо переходу військової частини на новий штат суд врахував, що військовослужбовцям, яких у зв’язку з таким переходом не допустили до виконання обов’язків за посадами, грошове забезпечення зберігається за останньою займаною штатною посадою, але не більше двох місяців.
Водночас приймання та здавання справ і посади начальником служби військової частини має здійснюватися за участю комісії, призначеної наказом старшого командира. Для такої процедури встановлено строк не більше 15 днів.
Суд установив, що протягом 15 днів від прибуття військовослужбовця до тимчасового пункту дислокації до його вибуття на лікування прийняття посади було можливим за умови створення командуванням відповідної комісії. Проте такого наказу командування не видало. Після цього військовослужбовець вибув на стаціонарне лікування, під час якого йому і було припинено нарахування та виплату грошового забезпечення.
Окремо суд проаналізував підстави виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 та Порядку №260 військовослужбовцям, які безпосередньо беруть участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 тисяч грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
За результатами аналізу нормативного регулювання суд окремо наголосив, що виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби; грошове забезпечення не виплачується за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; щомісячні премії не виплачуються за невихід на службу без поважних причин; додаткова винагорода не виплачується військовослужбовцям, які самовільно залишили військову частину або місце служби, за відповідний період.
З урахуванням встановлених обставин, досліджених доказів і норм законодавства суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повного задоволення позову.
Що вирішив суд
Чернігівський окружний адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність військової частини щодо припинення нарахування та виплати військовослужбовцю грошового забезпечення за період з 27 вересня до 31 грудня 2025 року.
Також суд визнав протиправною бездіяльність щодо невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, за періоди з 29 серпня до 12 вересня 2025 року та з 25 до 31 грудня 2025 року у розмірі до 100 тисяч грн у розрахунку на місяць пропорційно кількості днів участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ проти України.
Військову частину зобов’язано нарахувати та виплатити військовослужбовцю відповідне грошове забезпечення та додаткову винагороду за визначені судом періоди.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
