Військовозобов’язаний доглядав за тяжкохворою матір’ю та просив суд підтвердити цей факт: чому апеляція скасувала рішення
Полтавський апеляційний суд розглянув цивільну справу № 530/1790/24 за апеляційною скаргою Відділу соціального захисту Виконавчого комітету Зіньківської міської ради Полтавської області на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області, яким було встановлено факт постійного догляду військовозобов’язаного за своєю матір’ю, яка через стан здоров’я не могла самостійно пересуватися та самообслуговуватися.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такий факт має встановлюватися не в порядку окремого провадження, оскільки законодавством передбачено інший порядок підтвердження здійснення догляду.
Обставини справи
Представник заявника звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. У заяві просив встановити, що військовозобов’язаний є єдиною особою, яка здійснює постійний догляд за своєю матір’ю у зв’язку з її станом здоров’я та відсутністю інших працездатних членів сім’ї, які можуть здійснювати такий догляд.
Заявник зазначав, що його мати має низку захворювань, через які не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує постійної сторонньої допомоги. За його словами, саме він забезпечує матір необхідним доглядом: купує лікарські засоби, продукти харчування, готує їжу, проводить гігієнічні процедури та допомагає у повсякденному житті.
Також заявник вказував, що інші особи, які могли б здійснювати такий догляд, відсутні. Його батько через стан здоров’я не має можливості постійно доглядати за дружиною.
Зіньківський районний суд Полтавської області задовольнив заяву та встановив факт, що заявник є особою, яка здійснює постійний догляд за матір’ю.
Відділ соціального захисту Виконавчого комітету Зіньківської міської ради Полтавської області оскаржив це рішення в апеляційному порядку. На думку апелянта, питання встановлення факту здійснення догляду належить до повноважень уповноважених органів у сфері соціального захисту, а не до суду в порядку окремого провадження.
Позиція апеляційного суду
Полтавський апеляційний суд зазначив, що окреме провадження застосовується для встановлення юридичних фактів лише за умови, якщо законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Суд звернув увагу, що встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка його потребує, регулюється законодавством у сфері соціальних послуг. Зокрема, порядок підтвердження такого догляду визначається Законом України «Про соціальні послуги» та відповідними нормативними актами Кабінету Міністрів України.
Колегія суддів зазначила, що чинним законодавством передбачено позасудовий порядок оформлення статусу особи, яка надає соціальні послуги з догляду, а також порядок внесення відповідних відомостей до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.
Апеляційний суд також врахував, що встановлення факту постійного догляду було необхідне заявнику для підтвердження обставин, пов’язаних із військовим обов’язком та можливістю застосування передбачених законом гарантій.
Водночас суд зазначив, що за наявності встановленого законом позасудового порядку особа має спочатку звернутися до відповідного уповноваженого органу. У разі відмови такого органу його рішення може бути оскаржене у встановленому законом порядку.
Висновки суду
Полтавський апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, оскільки не перевірив, чи може заява про встановлення факту постійного догляду розглядатися в порядку окремого провадження.
Суд зазначив, що факт здійснення постійного догляду не може бути встановлений судом у такому порядку, якщо законодавством визначено інший механізм його підтвердження.
У зв’язку з цим апеляційний суд скасував рішення Зіньківського районного суду Полтавської області та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.
Позиція заявника
Заявник наполягав, що факт здійснення ним постійного догляду за матір’ю має юридичне значення, оскільки необхідний для реалізації прав, пов’язаних із сімейними обставинами.
Він зазначав, що мати через стан здоров’я не може самостійно пересуватися та забезпечувати власні потреби, а тому потребує постійної сторонньої допомоги. За твердженням заявника, саме він фактично здійснює всі необхідні заходи з догляду, оскільки інших осіб, які могли б виконувати такі обов’язки, немає.
Заявник також посилався на те, що звернення до суду було необхідним через неможливість оформити відповідний статус у позасудовому порядку.
Позиція Відділу соціального захисту
Відділ соціального захисту Виконавчого комітету Зіньківської міської ради Полтавської області не погодився з рішенням суду першої інстанції та зазначив, що встановлення факту здійснення догляду не належить до компетенції суду в порядку окремого провадження.
Апелянт вказував, що законодавство передбачає спеціальний порядок оформлення соціальних послуг з догляду. Такий порядок включає звернення до уповноважених органів, оцінку потреб особи, оформлення відповідних документів та внесення інформації до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.
На думку апелянта, суд першої інстанції фактично перебрав на себе повноваження органу соціального захисту, встановивши обставини, які мають підтверджуватися у передбаченій законом адміністративній процедурі.
Також Відділ соціального захисту зазначав, що рішення суду може вплинути на бюджетні витрати, оскільки встановлення такого факту може бути підставою для отримання компенсаційних виплат за здійснення догляду.
Висновки Полтавського апеляційного суду
Апеляційний суд встановив, що заявник звернувся до суду саме для встановлення факту, що він є особою, яка здійснює постійний догляд за матір’ю, яка за станом здоров’я потребує сторонньої допомоги.
Колегія суддів погодилася, що матеріали справи підтверджують стан здоров’я матері заявника та фактичне здійснення ним допомоги. Водночас суд зазначив, що сам факт наявності таких обставин не означає автоматичної можливості їх встановлення судом у порядку окремого провадження.
Суд наголосив, що відповідно до процесуального законодавства встановлення юридичного факту в судовому порядку можливе лише тоді, коли законом не визначено іншого порядку його підтвердження.
Апеляційний суд зазначив, що законодавством у сфері соціальних послуг передбачено процедуру визначення особи, яка здійснює догляд, а також механізм оформлення відповідного статусу.
Зокрема, порядок надання соціальних послуг з догляду передбачає звернення до уповноважених органів, які встановлюють потребу особи у догляді, перевіряють відповідні документи та приймають рішення в межах своїх повноважень.
Колегія суддів звернула увагу, що у разі незгоди з рішенням такого органу особа має право оскаржити його в порядку адміністративного судочинства.
Суд також зазначив, що звернення до суду в порядку окремого провадження не може використовуватися для заміни передбаченої законом процедури отримання відповідного статусу.
У цій справі заявник не довів, що він використав передбачений законодавством порядок оформлення факту здійснення догляду або що існують обставини, які унеможливлюють звернення до компетентного органу.
З огляду на це апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм процесуального права.
Полтавський апеляційний суд скасував рішення Зіньківського районного суду Полтавської області та постановив нове рішення про відмову у задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
