ВЛК Шредінгера — чоловік пройшов медогляд, але ТЦК оштрафував його на 17 тисяч грн за «непроходження»

Чоловіка оштрафували на 17 тисяч грн за нібито непроходження повторної ВЛК. Однак у суді з’ясувалося: у день, зазначений у повістці, він прибув до ТЦК, отримав направлення на ВЛК, а в матеріалах справи була картка медичного огляду з результатами обстежень лікарів.

Ба більше, ТЦК розглянув справу без чоловіка, а належних доказів його своєчасного повідомлення про розгляд справи суду не надав.

Восьмий апеляційний адміністративний суд скасував штраф та закрив справу про адміністративне правопорушення.

З чого почалася справа

29 травня 2025 року чоловік пройшов медичний огляд ВЛК. Його визнали тимчасово непридатним до військової служби до 29 липня 2025 року.

Йому також видали повістку, за якою 29 липня о 10:00 він мав з’явитися до ТЦК та СП для проходження дообстеження як тимчасово непридатний.

29 липня чоловік прибув до ТЦК. Про це свідчила відмітка про прибуття та вибуття на звороті повістки. Того ж дня йому видали направлення на ВЛК для визначення придатності до військової служби.

У матеріалах справи також була картка обстеження та медичного огляду від 29 липня. Вона містила відомості про результати медичних обстежень та підписи частини лікарів. Водночас підписи травматолога, стоматолога, голови та секретаря ВЛК, а також самого обстежуваного в картці були відсутні.

Надалі, з 13 серпня 2025 року, чоловікові встановили III групу інвалідності.

25 вересня він знову прибув до ТЦК. За твердженням чоловіка, зробив це з власної ініціативи, щоб подати витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про встановлення йому інвалідності.

Однак у ТЦК з’ясували, що ще 2 вересня до поліції було направлено звернення про його доставлення для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Причиною зазначалося те, що чоловік нібито не пройшов ВЛК після завершення строку тимчасової непридатності.

25 вересня щодо нього склали протокол, а 29 вересня ТЦК виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

На чоловіка наклали штраф у розмірі 17 тисяч грн.

Перша інстанція стала на бік ТЦК

Чоловік оскаржив штраф, однак Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у задоволенні позову відмовив.

Перша інстанція виходила з того, що матеріали справи не підтверджують проходження чоловіком повторного огляду для визначення придатності до військової служби у встановлений строк.

Районний суд також визнав, що чоловіка належним чином повідомили про дату, час і місце розгляду адміністративної справи.

При цьому суд послався, зокрема, на показання працівників ТЦК. Вони повідомили, що чоловік відмовився підписувати протокол, після чого йому вголос зачитали його зміст.

Чоловік оскаржив це рішення до апеляційного суду. Він наполягав, що обставини, викладені у постанові ТЦК, не відповідають фактичним обставинам, а про розгляд справи 29 вересня його належним чином не повідомили.

Що побачив апеляційний суд у документах

Восьмий апеляційний адміністративний суд не погодився з висновками першої інстанції.

Ключове значення мали документи, що стосувалися подій саме 29 липня 2025 року — дня, на який чоловіка викликали після завершення строку тимчасової непридатності.

Апеляційний суд врахував:

• відмітку про прибуття та вибуття чоловіка 29 липня на звороті повістки;
• направлення на ВЛК, видане 29 липня;
• картку обстеження та медичного огляду від 29 липня.

На підставі цих доказів сам апеляційний суд дійшов висновку, що чоловік у зазначений у повістці час — о 10:00 29 липня — прибув до ТЦК, отримав направлення для проходження медичного огляду та обстеження і цього ж дня пройшов повторний медичний огляд.

Таким чином, суд визнав спростованою обставину, яку ТЦК поклав в основу штрафу, — що чоловік 29 липня повторного медичного огляду не пройшов.

Апеляційний суд зазначив, що чоловік належним чином виконав обов’язки, визначені ч. 1 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Тому суд дійшов висновку про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Ще одна проблема — розгляд справи без чоловіка

Окремою підставою для висновків апеляційного суду стали порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності.

Чоловік стверджував, що протокол від 25 вересня та постанову від 29 вересня він не отримував, а про дату, час і місце розгляду справи його належним чином не повідомили.

За ст. 268 КУпАП особа, яку притягають до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правничою допомогою та брати участь у розгляді справи.

Розглянути справу за відсутності особи можна, якщо є дані про її своєчасне сповіщення про місце і час розгляду та від неї не надійшло клопотання про відкладення.

Апеляційний суд також послався на позицію Верховного Суду у справі №676/752/17. Відповідно до неї обов’язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до його проведення вважається виконаним, якщо особа справді була поінформована про ці обставини. Довести факт такого повідомлення має уповноважена посадова особа.

У цій справі чоловік заперечував, що був належним чином повідомлений про розгляд справи 29 вересня.

ТЦК, як встановила апеляційна інстанція, належними та допустимими доказами цього не довів.

Що сказав суд про показання працівників ТЦК

Суд першої інстанції врахував показання двох працівників ТЦК.

Один із них повідомив, що чоловік відмовився підписувати складений щодо нього протокол. Інший заявив, що після цього роз’яснив чоловікові зміст протоколу та зачитав його вголос.

Апеляційний суд оцінив ці показання критично.

Суд зазначив, що обидва свідки є працівниками ТЦК та, за висновком суду, безпосередньо зацікавлені у результаті розгляду справи. Тому їхні показання не можуть беззаперечно бути покладені в основу як підтвердження обставин адміністративного правопорушення.

Водночас це не означає, що показання працівників ТЦК як такі є недопустимими доказами. У цій конкретній справі апеляційний суд не визнав їх достатніми для беззаперечного підтвердження спірних обставин.

Самого опису порушення недостатньо

Восьмий апеляційний адміністративний суд окремо наголосив: сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом того, що особа його справді вчинила.

При розгляді адміністративної справи орган повинен встановити, чи було вчинено правопорушення, чи винна конкретна особа та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України саме суб’єкт владних повноважень у спорі про правомірність його рішення повинен довести законність такого рішення.

Апеляційний суд констатував, що відповідач цього обов’язку не виконав.

Натомість у матеріалах справи №352/645/26 були документи, які спростовували покладену в основу штрафу обставину про непроходження чоловіком повторного медичного огляду 29 липня.

За висновком суду, ці обставини залишилися поза належною увагою як ТЦК під час вирішення питання про притягнення чоловіка до адміністративної відповідальності, так і суду першої інстанції.

Штраф скасували, а справу закрили

Восьмий апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу та скасував рішення Тисменицького районного суду.

Апеляційний суд також скасував постанову ТЦК від 29 вересня 2025 року про притягнення чоловіка до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладення 17 тисяч грн штрафу, а справу про адміністративне правопорушення закрив.

Крім того, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь чоловіка стягнули 665,60 грн судового збору за подання позову та 798,72 грн — за апеляційну скаргу.

Чоловік також заявляв 15 тисяч грн витрат на професійну правничу допомогу. Врахувавши критерії розумності, пропорційності та співмірності таких витрат, апеляційний суд присудив йому 5 тисяч грн.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.