Вінниччина втратила мисткиню, яка перетворила українське ремесло на мистецтво світового масштабу
На 45-му році життя у Львові раптово померла Дарія Альошкіна — художниця, скульпторка та одна з найвідоміших сучасних майстринь української витинанки. Зупинилося її велике, любляче серце.
Вона народилась у Києві, а її дитинство минуло у Букатинці на Вінниччині. І вона не раз ставала героїнею публікацій у «33-му каналі». Ми раділи кожному новому успіху талановитої землячки.
Сюди, на Могилів-Подільщину, 40 років тому перебралися її батьки, відомі самобутні митці-каменотеси. Маленьке мальовниче село на березі Мурафи надихало Олексу і Людмилу Альошкіних на цікаві мистецькі проєкти. Серед них село-музей давньої культури, Бушанський пленер скульпторів та багато інших. У цій подільській мистецькій майстерні під відкритим небом зростали 5 дітей Альошкіних.
Талановита дівчинка уважно прислухалася до батьківських порад.
— Всі ми знаємо про витинанки, як про паперові сніжинки на вікнах. Але мама з дитинства мене вчила, що витинанка — це не тільки сніжинки, це тематичні композиції, це якась історія. Саме мама навчала мене вирізати витинанки, — казала Дарія. — Після народження дітей, у 2008 році, я повернулася до цієї справи як до хобі. Спершу робила витинанки маленького формату, як і більшість майстрів, поки у 2015 році мене запросили у Фрайбург оздобити величезний об’єкт — вікна. Я зробила шість двометрових витинанок, і це вистрелило. Потім була виставка в Парижі, де презентувала три панно на вікна.
А потім були десятки престижних міжнародних виставок, зокрема і Венеційське бієнале. Були публікації у модних європеських глянцях, які розповідали про захват глядачів і мистецтвознавців від вишуканих робіт молодої української мисткині…
На жаль, 15 серпня, на піку своєї творчої кар’єри, Дарія Альошкіна пішла у засвіти хмаринками, легкими, як її витинанки. Про це повідомив її чоловік, музикант Гордій Старух. Для родини це стало непоправною втратою: Дарія була матір’ю трьох дітей. Їй було лише 44 роки.
Від сільської традиції — до світових виставок
Дарія Альошкіна не просто займалася витинанкою. Вона фактично дала давньому українському ремеслу нове життя, створивши власну сучасну художню мову. Її витинанки були величезними — окремі ажурні панно сягали близько п’яти метрів. У тонких мережевних силуетах мисткиня переосмислювала українські орнаменти, символи, жіночі образи, птахів і рослинні мотиви.
Її роботи представляли Україну на виставках й мистецьких заходах у 22 країнах світу. Їх бачили у Франції, Німеччині, Польщі, США, Канаді, Італії, Іспанії, Південній Кореї, Швейцарії, Бельгії, Австрії, Данії та інших країнах. Роботи Альошкіної навіть експонувалися у штаб-квартирі ООН у Швейцарії. Мисткиня також співпрацювала з французькими творчими партнерами та ювелірним домом Cartier.
Вона була справжньою українкою
У своїх роботах Дарія несла у світ українську культуру саме тоді, коли особливо важливо було пояснювати світові, ким є Україна, якою є її історична пам’ять та наскільки глибокими є її мистецькі традиції і витончена творча душа нашого народу. Недаремно після звістки про смерть мисткині її назвали «богинею української витинанки».
Тепер її паперові мережива залишилися як своєрідний міст між поколіннями — від традиційної української хати та подільського села до найвідоміших світових мистецьких майданчиків. І особливо символічно, що творчий шлях цієї жінки починався там, де камінь оживав у руках її батьків, — у маленькій Букатинці на Вінниччині.
Світ втратив талановиту мисткиню. Вінниччина — свою землячку, яка змусила світ побачити Україну крізь мереживо витинанки.
Її батьки — Олекса та Людмила — важко пережили втрату доньки. У рідній тепер для них Букатинці вони продовжують перетворювати занедбані хати на музеї під відкритим небом і оберігати мистецьке надбання Поділля, яке ще не раз вразить Європу та світ своєю неймовірністю. І нагадає про Дарію Альошкіну.
Дарію Альошкіну – львівську мисткиню, майстриню витинанки, поховали на Личаківському цвинтарі.
Сергій ГОДУН