ВПО можуть дозволити орендувати будинки за 1 гривню — зараз вони стоять порожні через колізію в законі
В Україні може знову запрацювати механізм передачі об’єктів державної та комунальної власності для потреб внутрішньо переміщених осіб за символічну плату. У зв’язку з цим депутати пропонують внести зміни до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», щоб тимчасово розблокувати передачу цих об’єктів в оренду для потреб ВПО. Відповідні зміни передбачені законопроєктом № 15579.
Закон про житлову політику створив правову колізію
У січні 2026 року Верховна Рада ухвалила Закон України № 4751-IX «Про основні засади житлової політики». Ним були внесені зміни, зокрема, до статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
У чинній конструкції частина десята статті 2 встановлює, що закон про оренду державного та комунального майна не поширюється на правовідносини, які виникають під час передачі в оренду житла з державного житлового фонду або житлового фонду територіальної громади.
Саме ця норма стала ключовою проблемою для проєктів із розселення ВПО.
За позицією авторів законопроєкту, Фонд державного майна України наразі трактує її таким чином, що передача житлових об’єктів державної та комунальної власності в оренду взагалі стала неможливою.
У результаті виникла ситуація, коли механізм, який до цього намагалися запустити через постанову Кабміну № 205, зіткнувся з новою законодавчою нормою.
Чому не вдалося вирішити питання без зміни закону
У пояснювальній записці зазначається, що для врегулювання ситуації проводилися узгоджувальні наради за участю народних депутатів, керівництва ФДМУ та Мінрозвитку.
Проте домовитися про тлумачення та застосування норм так і не вдалося.
Автори законопроєкту вважають, що проблема полягає передусім у тому, що законодавство не дає достатньо чіткого механізму для ситуації, коли цілий будинок, гуртожиток або інший цілісний об’єкт нерухомості передається юридичній особі, наприклад установі чи закладу, єдиним учасником або засновником яких є держава чи територіальна громада.
За задумом авторів, така юридична особа могла б отримати об’єкт для його управління, утримання та організації розселення, у тому числі тимчасового проживання ВПО. А вже подальше надання житлових приміщень конкретним людям здійснювалося б відповідно до житлового та цивільного законодавства.
Саме такий підхід, як зазначено в пояснювальній записці, передбачався авторами закону про основні засади житлової політики ще на етапі його розроблення.
Чому це блокує конкретні проєкти
Проблема, за даними пояснювальної записки, має не лише юридичний, а й практичний наслідок. Громади не можуть взяти в оренду будинки, щодо яких уже є донорська підтримка, згода балансоутримувачів та готовність забезпечити проживання ВПО. Тобто об’єкт може бути фактично підготовлений для розселення людей, громада та донори можуть бути готові його фінансувати й утримувати, однак через невизначеність із правовим механізмом оренди проєкт не може перейти до реалізації.
Автори законопроєкту вважають, що таким чином фактично зупинено процес пошуку, підготовки та заселення відповідних об’єктів.
Водночас пропонується не змінювати загальну конструкцію житлового законодавства, а тимчасово прибрати саме ту норму, яка створила перешкоду для використання механізму оренди.
Що саме пропонують
Проєкт передбачає доповнити прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» новим пунктом 6-5. Його суть — зупинити дію частини десятої статті 2 цього закону до 1 січня 2028 року. Саме частина десята статті 2 передбачає, що закон про оренду державного та комунального майна не поширюється на правовідносини щодо передачі в оренду житла з державного житлового фонду або житлового фонду територіальної громади.
Таким чином, законопроєкт пропонує на визначений період усунути цю законодавчу перепону. Водночас із тексту проєкту випливає, що йдеться саме про тимчасове рішення: дія відповідного положення зупинятиметься до 1 січня 2028 року.
Чи означає це повернення оренди за 1 гривню
Запропоновані зміни мають відновити можливість використання державного та комунального майна для проєктів із розселення ВПО. При цьому конкретні умови оренди, зокрема розмір орендної плати, визначатимуться відповідно до законодавства про оренду державного та комунального майна.
Тому ухвалення законопроєкту не означатиме автоматичної передачі будь-якого будинку для ВПО за 1 гривню. Його мета — передусім прибрати законодавчу перепону, через яку такий механізм наразі не може повноцінно працювати. Якщо законопроєкт ухвалять, громади зможуть знову використовувати відповідний правовий механізм для реалізації проєктів, у межах яких готові об’єкти державної або комунальної власності можуть передаватися для організації проживання внутрішньо переміщених осіб.
