Пʼятнадцять об’єктів археології із восьми областей України потрапили до Попереднього списку ЮНЕСКО, пʼять із них розташовані на Черкащині. Це пам’ятки трипільської культури, які разом з об’єктами Румунії та Молдови утворюють спільний транснаціональний культурний комплекс “Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля”, номінований до ЮНЕСКО, розповів Суспільному директор державного історико-культурного заповідника “Трипільська культура” Владислав Чабанюк.
Обʼємний візерунок на уламкові кераміки свідчить про ранній етап розвитку трипільського гончарства, коли орнамент в глині видавлювали, розповіла студентка спеціальності “Культурологія” Вікторія Герасименко. Разом із іншими студентами вона взяла участь в розкопках будівлі:
“Я на другому курсі, і те, що я тут роблю — це частина моєї практики культурологічної. Це зовсім інша справа — побачити і відчути це все своїми ручками, і самій це все зачищати”.
Практика триває тиждень, додала учасниця розкопок, для неї така практика — перший досвід:
“До нас попрацювали ще декілька груп археологів, вони зробили тут розчищення території — прибрали усі соняхи, верхні шари землі. Це житло трипільське, яке колись тут стояло. І ми знаємо, що воно згоріло. І для того, щоб з’ясувати, за яких обставин і взагалі, як це відбувалося, і так само реконструювати його оригінальний вигляд, нам потрібно спочатку розкопати уламки”.
За словами старшого наукового співробітника відділу археології неоліту та бронзового віку, кандидата історичних наук інституту археології Національної академії наук Едуарда Овчинникова, розкопки проводять на території пам’ятки археології “Тальянки” — одного з найбільших поселень трипільської культури:
“Приблизно 3800-3600 років до нашої ери. Ми знаходимося південно-східному в секторі, тут взагалі розкопок ніколи не проводили. Це 58 вже будівля, яка розкопана на цьому поселенні. Це і багато, а з іншого боку і не дуже, бо разом їх нараховується приблизно 2800-2700 будівель, які збереглися, які можна розкопувати”.
У цій же ж будівлі колись проживала родина, зазначив науковець:
“Могло вміщати в себе багато людей, може і три-чотири покоління одночасно. Довжина його понад 20 метрів, ширина від пʼяти до шести, по-різному.Велика будівля, вперше ми таку копаємо”.
Розкопки тривають понад місяць, нині збираються розчищати територію, яка прилягала до будинку, розповів Едуард Овчинников:
“Це робота така, не швидка. Треба уважно, спочатку лопатами розібрали, землю зняли, потім щіточками і ножичками. Ми в процесі досліджуємо. Все цікаве ще попереду”.
Директор державного історико-культурного заповідника “Трипільська культура” Владислав Чабанюк розповів, Тальянки — не лише найбільше поселення трипільської культури, а й найбільше за площею поселення тогочасного світу:
“Ми знаходимося в епіцентрі розташування поселень-гігантів трипільських. Саме ось тут, на території історичної Уманщини, Звенигородщини, виникли у свій час величезні гігантські поселення. Це сотні гектарів і за десять тисяч часто людей, які проживали там”.
Цьогоріч у травні Міністерство культури на своїх офіційних сторінках повідомило, що Трипільська культура стала частиною міжнародного культурного комплексу, внесеного до Попереднього списку ЮНЕСКО. До нього входить 71 археологічна пам’ятка, 15 із яких розташовані в Україні, а п’ять — на Черкащині:
“Це поселення Тальянки, Доброводи, Майданецьке, Глибочок — це все поселення більше як 100-200 гектарів, і Піщана.Тобто, третина від усіх — українські, тому що поселення-гіганти у нас. Зараз, на жаль, ці землі залишаються землями, на яких орють, сіють, жнуть і не завжди навіть пускають нас працювати і копати”, розповів Чабанюк.
За словами директора заповідника, якщо об’єкти будуть внесені до списку Всесвітньої спадщини, то ця земля набуде історико-культурного призначення.
“Це заслуговує і на увагу, і на повагу, і на збереження, і на дослідження і на те, щоб українська територія стала частиною цієї світової спадщини, ми перевертаємо шахову дошку гри з цією землею. І ми тоді будемо диктувати умови, а не нам”.
Україна має підготувати повне номінаційне досьє, яке проходитиме оцінку експертів, лише після цього Комітет всесвітньої спадщини голосуватиме щодо внесення до основного Списку, додав директор.