Президент Дональд Трамп повідомив своїм помічникам, що готовий завершити військову кампанію США проти Ірану, навіть якщо Ормузька протока залишатиметься переважно закритою, повідомили виданню The Wall Street Journal представники адміністрації. Це, ймовірно, продовжить жорсткий контроль Тегерана над водним шляхом і відкладе складну операцію з його відкриття на пізніший час.
Останніми днями Трамп і його команда дійшли висновку, що операція з розблокування цього вузького морського коридору вийшла б за межі його запланованих чотирьох–шести тижнів конфлікту.
Трамп вирішив, що США мають досягти основних цілей — послабити іранський флот і ракетні запаси — і поступово згорнути бойові дії, водночас дипломатично тиснучи на Тегеран для відновлення вільного судноплавства. Якщо це не вдасться, Вашингтон проситиме союзників у Європі та країнах Перської затоки взяти на себе провідну роль у відкритті протоки.
Також існують військові варіанти, але наразі вони не є пріоритетом президента.
Протягом останнього місяця Трамп публічно висловлював різні позиції щодо протоки, що є частиною ширшої тенденції суперечливих заяв про цілі війни. Іноді він погрожував бомбардувати цивільну енергетичну інфраструктуру, якщо протоку не відкриють до визначеного терміну. В інших випадках применшував її значення для США, заявляючи, що її закриття — проблема інших країн.
Видання зауважує, що чим довше протока залишатиметься закритою, тим сильніше це розхитуватиме світову економіку та підвищуватиме ціни на пальне. Багато країн, включно із союзниками США, вже відчувають наслідки скорочення постачання енергоносіїв. Галузі, що залежать від добрив для вирощування їжі або гелію для виробництва мікрочипів, стикаються з дефіцитом.
Без швидкого відновлення безпечного судноплавства Тегеран і надалі зможе впливати на світову торгівлю, поки США та їхні партнери або не домовляться, або не завершать кризу силовим шляхом, зазначають аналітики.
Прагнення Трампа швидко завершити війну суперечить іншим його крокам. Цими вихідними до регіону прибули USS Tripoli та 31-й експедиційний підрозділ морської піхоти. Також він наказав перекинути елементи 82-ї повітряно-десантної дивізії і розглядає можливість відправлення ще 10 000 військових на Близький Схід. Водночас він називав війну «екскурсією» і «приємним перебуванням», але також зважує складну і ризиковану операцію із захоплення іранського урану.
У понеділок речниця Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що США «працюють над» відновленням нормальної роботи протоки, але не назвала це серед ключових військових цілей, до яких входять удари по флоту Ірану, ракетах, оборонній промисловості та можливостях створення ядерної зброї.
Команда Трампа наголошує, що протока значно важливіша для Європи, Близького Сходу та Азії, ніж для США, і не є критичною для американських енергетичних потреб. Водночас Вашингтон закликає союзників готуватися до переговорів або операцій для забезпечення проходження приблизно п’ятої частини світових поставок нафти і газу.
Контроль Ірану над протокою вже призвів до того, що ціна на нафту в США перевищила $100 за барель уперше з 2022 року, а деякі аналітики прогнозують зростання до $200 у разі тривалого блокування.