Як боротися із борошнистою росою — природні засоби проти грибкової хвороби

23-04-2025 22:02
news-image

Як розпізнати борошнисту росу, які рослини вона уражає найчастіше, що робити при перших симптомах, які профілактичні заходи найкраще працюють, і які засоби справді допомагають без шкоди для довкілля.

Що таке борошниста роса і чим вона небезпечна

Борошниста роса — це грибкове захворювання, збудниками якого є мікроскопічні гриби з родів Erysiphe, Podosphaera, Sphaerotheca та інших. Вони оселяються на поверхні рослини і формують характерний білий або сіруватий наліт, схожий на розсипане борошно. Спочатку з’являється на верхній частині листя, потім — на стеблах, ніжках, а іноді навіть на зав’язі чи плодах.

Захворювання порушує фотосинтез, пригнічує ріст рослин, знижує врожайність і погіршує якість плодів. Якщо ситуацію запустити — листя жовтіє, всихає, рослина перестає плодоносити або зовсім гине.

Які рослини найчастіше уражаються

Це захворювання надзвичайно поширене. У зоні ризику — ягідники, овочі, декоративні культури. Найчастіше борошниста роса з’являється на:

  • огірках, кабачках, гарбузах
  • томатах, баклажанах, перцях
  • трояндах, флоксах, хризантемах
  • смородині, аґрусі, винограді
  • яблунях, вишнях, сливах
  • бобових — особливо на квасолі та горосі

Що провокує появу борошнистої роси

Цей грибок любить м’яке тепло і вологе повітря. Найактивніше розвивається у температурному діапазоні від +15 до +25°C, коли вранці і ввечері вологість підвищена, а вдень сухо і тепло. Надмірна азотна підживка також робить тканини рослини ніжнішими і вразливішими до грибкових патогенів. Загущені посадки, відсутність провітрювання між кущами, полив по листю ввечері — усе це ідеальне середовище для розвитку захворювання.

білий наліт на рослинах що робити

Як розпізнати хворобу на ранньому етапі

Найчастіше перші симптоми — це поява дрібних світлих плям на верхньому боці листків. З часом вони розростаються, стають схожими на борошняний наліт. Потім поверхня стає ніби оксамитовою, листя жовтіє, згортається, опадає. Якщо грибок дістався до зав’язі — врожайність знижується в рази. Саме тому важливо регулярно оглядати рослини — не лише зверху, а й знизу, особливо після дощів або різких змін температури.

Успішна боротьба з борошнистою росою починається задовго до її появи. Найнадійніший спосіб уникнути проблеми — створити умови, у яких хвороба просто не зможе розвиватися.

Для цього:

  • садіть рослини на добре освітлених і провітрюваних ділянках;
  • уникайте надто щільної посадки;
  • не зловживайте азотними добривами;
  • підживлюйте калійно-фосфорними сумішами для зміцнення тканин;
  • мульчуйте ґрунт, щоб уникнути розбризкування спор грибка з землі на листя;
  • регулярно видаляйте рослинні залишки, обрізайте зайві пагони.

Дуже ефективною є сівозміна. Якщо, наприклад, на ділянці хворіли огірки — наступного року краще посадити там квасолю, моркву або інші неспоріднені культури.

Натуральні методи боротьби з борошнистою росою

На перших стадіях розвитку хвороби добре працюють народні засоби, які не шкодять корисним комахам і не накопичуються в ґрунті.

  1. Содовий розчин: на 1 л води — 1 ч. л. харчової соди і 1 ч. л. мила. Обприскувати раз на 5–7 днів.
  2. Сироватка або молоко: 1 літр сироватки на 10 л води. Покриває листя тонкою плівкою, яка перешкоджає розмноженню грибка.
  3. Настій часнику: 50 г часнику подрібнити, залити літром води, настояти добу, процідити і розвести у 10 л води.
  4. Зольний розчин: 300 г деревного попелу залити гарячою водою (10 л), настояти, процідити, обприскувати рослини.

Ці засоби слід застосовувати регулярно, особливо після дощу або поливу, і не чекати моменту, коли хвороба «охопить усе».

Коли не обійтись без фунгіцидів

Якщо хвороба охопила понад 30% рослини, без хімічної обробки не обійтись. Важливо вибирати препарати, дозволені для присадибного господарства: ті, що не шкодять бджолам, не накопичуються у плодах і швидко розкладаються. Фунгіциди слід чергувати, аби грибок не виробив стійкість. Перед обробкою важливо зібрати всі уражені листки і спалити їх, а не компостувати.

Фото з відкритих джерел

Источник: Терен